Блог Розумець Олени Степанівни - вчителя української мови та літератури комунального закладу "Червоненська гімназія" Гайворонської міської ради Кіровоградської області з дошкільним підрозділом
Дистанційне навчання
Вітаю на блозі
четвер, 2 квітня 2026 р.
03.04.2026
четвер, 26 березня 2026 р.
27.03.2026
«І мертвим, і живим, і ненарожденним…» Продовження теми «землячків» у посланні. Викриття конформізму значної частини української еліти
Якби ви вчились так, як треба,
То й мудрость би була своя.
А то залізете на небо:
«І ми не ми, і я не я,
І все те бачив, і все знаю,
Нема ні пекла, ані Раю.
Немає й Бога, тілько я!
Та куций німець узловатий,
А більш нікого!..» — «Добре, брате,
Що ж ти такеє?»
«Нехай скаже
Німець. Ми не знаєм».
Отак-то ви навчаєтесь
У чужому краю!
Німець скаже: «Ви моголи».
«Моголи! моголи!»
Золотого Тамерлана
Онучата голі.
Німець скаже: «Ви слав’яне».
«Слав’яне! слав’яне!»
Славних прадідів великих
Правнуки погані!
І Коллара читаєте
З усієї сили,
І Шафарика, і Ганка,
І в слав’янофіли
Так і претесь... І всі мови
Слав’янського люду — /351/
Всі знаєте. А своєї
Дас[т]ьбі... Колись будем
І по-своєму глаголать,
Як німець покаже
Та до того й історію
Нашу нам розкаже, —
Отойді ми заходимось!..
Добре заходились
По німецькому показу
І заговорили
Так, що й німець не второпа,
Учитель великий,
А не те, щоб прості люде.
А ґвалту! а крику!
«І гармонія, і сила,
Музика та й годі.
А історія!.. поема
Вольного народа!
Що ті римляне убогі!
Чортзна-що — не Брути!
У нас Брути! і Коклеси!
Славні, незабуті!
У нас воля виростала,
Дніпром умивалась,
У голови гори слала,
Степом укривалась!»
Кров’ю вона умивалась,
А спала на купах,
На козацьких вольних трупах,
Окрадених трупах!
27.03.2026
Відокремлені означення. Розділові знаки при відокремлених членах речення
2. Вивчіть теоретичний матеріал § 40
понеділок, 9 лютого 2026 р.
10.02.2026
Десяте лютого
Повість «Тарас Бульба» (переклад М. Садовського і М. Рильського, за ред. І. Малковича)
Історична
повість —
це епічний твір, який характеризується однолінійним сюжетом, менший, ніж роман,
але більший, ніж оповідання.
Епічний прозовий жанр літератури.
Однолінійний розгорнутий сюжет.
Переважно один головний герой, навколо якого групуються другорядні персонажі.
Зображено тривалий період життя головного героя.
Наявність описів.
Прототипом Тараса Бульби був предок відомого
українського дослідника Миклухо-Маклая, корінний отаман Війська Запорозького
Низового Охрім Макуха. Його дядько по батьковій лінії навчався
і товаришував із Миколою Гоголем. Він зацікавився
Миклухами: їхній предок Охрім був корінним отаманом на Запоріжжі.
У нього були сини — Омелько, Назар, Хома, що воювали з польською
шляхтою. Назар закохався в панночку і перейшов на бік поляків,
Хома загинув у нерівному бою, а Омелько втік. Батько сам стратив сина
Назара.
Є й інша
версія щодо прообразу Тараса. Ним міг бути предок Гоголя Остап Гоголь —
полковник Війська Запорозького, гетьман Правобережної України. Він мав двох
синів — Остапа і Прокопа, які навчалися спершу у Львові,
а потім у Києві. Старший син загинув від рук поляків, а молодший
перейшов через три роки до ворогів. Сам Остап Гоголь мало не загинув
під час переправи Дністра.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
10.02.2026
Десяте лютого
Характеристика персонажів літературного твору
Авторська оцінка образу пастуха Рашита
Володимир Рутківський зображує пастуха Рашита як хитрого, досвідченого й обережного чоловіка, який добре орієнтується в небезпечних обставинах степового життя. Автор не ідеалізує героя, але ставиться до нього з прихованою симпатією та легкою іронією.
Рашит постає людиною, що вміє виживати, пристосовуватися до різних людей і ситуацій. Його кмітливість і життєва мудрість допомагають уникати небезпеки, а зовнішня простота приховує гострий розум і спостережливість.
Через образ Рашита письменник показує, що навіть другорядні персонажі можуть відігравати важливу роль у подіях, а розум і обачність інколи не менш важливі, ніж сила.
-
Роль персонажа в розділі «Пастух Рашит»
Значення образу Рашита для розвитку подій повісті. -
Походження та соціальне становище героя
Хто він за родом занять, умови життя. -
Зовнішність і поведінка пастуха
Деталі портрета, жести, манера спілкування. -
Основні риси характеру Рашита
Хитрість, обережність, кмітливість, життєвий досвід. -
Ставлення героя до інших персонажів
Взаємини з козаками та ворогами. -
Вчинки Рашита та їхня роль у розвитку сюжету
Конкретні дії, що впливають на перебіг подій. -
Авторська оцінка образу
Як письменник ставиться до персонажа, засоби художнього зображення. -
Власна оцінка персонажа
Особисте ставлення до Рашита, висновок про його значення.
10.02.2026
Десяте лютого
Кома між однорідними членами речення
10.02.2026
Десяте лютого
Написання не з дієприкметниками
3. Прочитайте та запам’ятайте правила § 50, виконайте вправи 2, 3 ст. 110
10.02.2026
10 лютого
Видатні українські історики
пʼятниця, 6 лютого 2026 р.
06.02.2026
Шосте лютого
Дистанційна робота
Микола Гоголь. Творчість М. Гоголя, уродженця України, місце його творчості на порубіжжі культур двох народів. Вираження глибини національного духу у творах прозаїка та драматурга, українська історія та фольклор як джерело їх
Визнання М. Гоголя-письменника
Навчений гірким досвідом,
письменник у «Вечорах на хуторі поблизу Диканьки», змалював добре відомий,
рідний і дорогий його серцю український світ, спираючись на вітчизняну
фольклорну й літературну традицію. Це переконливо засвідчують бодай епіграфи до
всіх ХІІІ розділів повісті «Сорочинський ярмарок». Доторкнувшись до рідної землі, М. Гоголь здобув
неймовірні творчі сили. Одразу після виходу «Вечорів…» він, ще зовсім молодий
чоловік, став одним із найпопулярніших літераторів України та й усієї імперії. Окрилений успіхом, митець поринає у вир творчої й
наукової праці. Влітку 1832 р. відвідує Україну, понад два місяці живе в рідній
Василівці, відновлює гармонію в серці, ще ретельніше вивчає мову, побут,
звичаї, фольклор, душу свого народу. У ці роки митець готує статтю про народні
пісні, студіює літописи, збирає матеріали для шеститомної історії України,
розпочинає роботу над романами «Полонянин», «Гетьман», задумує роман про І.
Мазепу. У статті «Погляд на утворення Малоросії» (1834) твердив, що українці —
окремий народ, цілком відмінний за характером від російського. На хвилі
духовного піднесення М. Гоголь пише і видає (1835) продовження «Вечорів…» —
збірку повістей «Миргород».
У новій книзі автор розвинув і поглибив три основні
теми попереднього циклу:
-духовно
багата героїчна натура українського народу («Тарас Бульба»);
—
осмислення природи зла («Вій);
-занепад
української провідної верстви («Повість про те, як посварився Іван Іванович з
Іваном Никифоровичем», «Старосвітські поміщики»).
Особливо вразила сучасників і до сьогодні продовжує
запалювати патріотизмом нащадків історична повість «Тарас Бульба».
Завдання. Ознайомитися із текстом повісті "Тарас Бульба" (ст. 156 - 173 до 7 розділу)
четвер, 5 лютого 2026 р.
06.02.2026
Шосте лютого
Дистанційна робота
«Пастух Рашит» - ідея порозуміння та взаємодопомоги українців і татар. Проблема дружби та обов’язку. Образ козака Швайки – утілення лицарства
Розкрийте ідею порозуміння та взаємодопомоги українців і татар у творі.
– Які вчинки героїв свідчать про можливість миру й співпраці між різними народами?
– Чому автор наголошує на людяності, а не на ворожнечі?Проаналізуйте проблему дружби та обов’язку.
– Як герої поєднують особисті почуття з відповідальністю перед іншими?
– Чи завжди легко зробити вибір між дружбою та обов’язком? Наведіть приклади з тексту.Охарактеризуйте образ пастуха Рашита.
– Які риси характеру роблять його позитивним героєм?
– Як Рашит уособлює ідею взаєморозуміння між народами?Образ козака Швайки як утілення лицарства.
– Які риси козака Швайки підтверджують його лицарську натуру?
– Чому Швайку можна вважати ідеалом захисника й друга?Порівняльне завдання.
Порівняйте Рашита і Швайку за такими критеріями:
– ставлення до інших людей;
– почуття обов’язку;
– готовність до самопожертви.
Зробіть висновок, що їх об’єднує.Творче завдання (на вибір):
– Напишіть міні-твір на тему: «Дружба сильніша за ворожнечу» (за твором «Пастух Рашит»).
– Складіть портрет козака Швайки як справжнього лицаря.
06.02.2026
Речення з кількома рядами однорідних членів. Смислові відношення між однорідними членами речення (єднальні, протиставні, розділові)
06.02.2026
6 лютого
Дистанційна робота
Правобережне козацтво в останній чверті ХVІІ ст. Семен Палій. Заселення і розвиток Слобідської України. Слобідські козацькі полки
https://wordwall.net/play/100994/984/588
06.02.2026
6 лютого
Дистанційна робота
Зміни у політичному становищі західноукраїнських регіонів у зв’язку з перетворенням Австрійської імперії на Австро-Угорську, запровадження конституційно-парламентського устрою та децентралізацією. "Українське питання" в політиці австрійської влади
06.02.2026
Шосте лютого
Дистанційна робота
Кочові народи степів України у Х - ХІІІ ст.
середа, 4 лютого 2026 р.
05.02.2026
П’яте лютого
Дистанційна робота
Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим та змішаним зв’язком)
3. Опрацюйте теоретичний матеріал § 32 ст. 145 - 146.
1.Я всю осінь, всю зиму, всю весну не міг дочекатися літа. 2. На валування собаче, на переляканий зойкіт з машини появився нарешті хазяїн. 3. Гарчання поступово стихало, з очей зникав любий блиск. 4. Більшість полів була встелена наче ватою: то дозрівала бавовна. 5. Біла, зелена, синя, блакитна, золотиста вода весело шумить, стікаючи стрілкою донизу. 6. З ранку до вечора нишпорили ми підніжжям гори (з тв. А. Дімарова)
-
Актуальність і перспективність досвіду: • сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти; • несе позитивну мотивац...
-
Практичне заняття: синтаксичний аналіз простого ускладненого речення Д о ускладнених речень належать речення з однорідними членами, ...
-
Тема. Простий і складений присудок (іменний і дієслівний). Способи вираження Лінгвістичний диктант і взаємоперевірка 1.Підмет – голов...
-
Тема. Олександр Ірванець. «Маленька п’єса про зраду» - жанр анти мюзиклу; типові постмодерні літературні і музичні ремінісценції й алюзії...

