20.10.2020

 

Поетична творчість Т.Г.Шевченка періоду «В казематі»:«Мені однаково, чи буду». Усвідомлення власної місії поета. Роздуми автора  про власну долю, долю України, плинність, скороминущість життя людини на землі, про її долю

Літературна плутанка. З’єднайте дату та подію.

1. 9 березня 1814 р. -                                     викуп із кріпацтва

2.  22 квітня 1838 р. -                                     дата смерті поета

3. 5 квітня 1847 р. -                                        дата народження Т.Г.Шевченка

4.  10 березня 1861 р. -                                   арешт

5. 1840 р. -                                                     присвоєно звання академіка-гравера

6. 1860 р. -                                          вийшов друком «»Кобзар»  Т.Г.Шевченка

 

   Розгадайте кросворд,  у виділеній вертикалі ви прочитаєте назву циклу поезій Т.Шевченка. 

1. Кросворд

1.Прізвище видатного російського митця, портрет якого було розіграно в лотерею для викупу Т.Г.Шевченка з кріпацтва.

2. Перший учитель Тараса.

3. 4 вересня 1860 року Рада Академії мистецтв надала Шевченкові звання академіка-…

4. Збірка поета.

5. Земляк Т.Шевченка, який познайомив поета з видатними діячами російської та укр. культури.

6. Село, де народився майбутній  поет.

7.Ім’я матері поета.

8. Місто, де навчався письменник.

9. Сад, де познайомився Тарас із І.Сошенком. 

Прочитайте довідку про цикл «В казематі» 

Умови, в яких тримали Т.Шевченка, були жахливі. У щоденнику поета про ці дні читаємо, як Дубельт зі своїми помічниками  у своєму затишному кабінеті, перед палаючим каміном, знущався над поетом, обзиваючи його і загрожуючи пекельними тортурами.

Ховаючись, пишучи нашвидку на хтозна-яким чином здобутих аркушиках, поет творив шедеври. Цикл віршів «В казематі» І.Франко назвав «перлинами найчистішої поезії».

Центральним твором циклу є вірш «Мені однаково…»- одне з найвеличніших свідчень світової лірики про відданість поета народові.

  …Герой твору за гратами. У зім’ятому одязі в зажурі сидить він  на тюремному ліжку і щось сумне наспівує. У камері вогко, хололдно і темно, хоч в око стрель. Таким же темним видається йому і його майбутнє. Що його завтра чекає? Каторга? Смерть? Він так хоче жити для народу, для України. Адже по-справжньому жив так небагато, всього якихось 9 років (до цього 24 роки був кріпаком) . А якщо йому судилася смерть, то щоб люди згадували його добрим словом.

    …Так думав і почувався поет-в’язень. Але що це? Коли він рвучко схиляється над столом, на аркушик лягають слова, що виражають зовсім інші почуття.

Прочитайте поезію "Мені однаково…" (ст.. 68) або прослухайте 

                                                                                                                                  

Поміркуйте над запитаннями

 - Що хвилює автора найбільше?Яке головне слово у поезії? Що дає підстави так думати?

- Як у творі висловлено розпач від думки, що поет так мало встиг зробити для народу?

-Як вирозумієте вислів «на нашій-не своїй землі»?

- Чи актуальна ця тема і до сьогодні? Чим?

- В яких рядках звучить висновок-роздум? Сформулюйте його своїми словами.

Паспорт твору (письмово за зразком)

Дана поезія написана під час перебування письменника в казематі у 1847р.

Тема: відтворення почуття громадянської мужності, духовної стійкості і незламності, відданості Батьківщині і народові, роздум поета над долею власного рідного краю.

Ідея: віра письменника у неминучість повалення царського гніту, відродження України.

Основна думка: Шевченко не байдужий до страждань українців, до їх майбутнього; осмислення своєї недолі як частки страждань уярмленого народу.

Жанр: філософська лірика з патріотичним пафосом (виписати визначення філософської лірики ст. 72 підручника). 

Композиція: вірш можна поділити на дві частини: 18 рядків-1-ша ч-на, 5 рядків – 2-га .

Шевченко використовує оригінальний композиційний прийом : «головне» слово вірша – «однаково», яке, повторюючись 5 разів, ніби цементує твір; воно повторюється 5 разів, але кожний раз має іншу чуттєву і змістову функцію. Побудований твір за принципом контрасту, і цю роль виконує  сполучник та.

Застосовуючи фактичний матеріал поезії, заповніть таблицю.

Т.Шевченку
Байдуже	не однаково

1. Вивчити поезію «Мені однаково…» напам’ять.

2. Ознайомитися з іншими поезіями циклу «В казематі».

3. Скласти сенкан.

Шевченко

 

 Складне речення і його ознаки. Складні речення без сполучників, із сурядним і підрядним зв’язками

–       Що таке реченням? (Речення – це синтаксична одиниця, оформлена за законами даної мови, що виражає закінчену думку;  найменша комунікативна одиниця)

–       Які ви знаєте речення за будовою? (Прості і складні)

–       Яке речення називається простим? (Що має одну граматичну основу)

–       Складне речення – це…(Речення, яке має дві або більше граматичних основ)

Спишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки та розкриваючи дужки. Знайдіть цитати, поясніть уживання розділових знаків.

Повсякчас, навіть коли Україну злії люди робили для її дітей мачухою, і тоді вона залишалася дорогою вірним її синам. Тарас Шевченко (не)мало зазнав лиха за неї, але любов до (матері)України горіла в його серці (не)вгасимим вогнем, бо нема на світі України, (не)має другого Дніпра!

Царственно красива ця земля писав колись про неї французький письменник Бальзак.

Був захоплений і російський художник Васнецов. Я споглядав багато красот землі казав він але нічого подібного (ні)де (не)знаходив і певний, що й не міг би знайти (П. Панч).

Практикуємося разом із Тренажером з правопису.

Пояснення нового матеріалу

Складним називається речення, яке утворене з двох або більше частин, об’єднаних змістом та інтонацією. Наприклад: І знову осінь я зустрів в просторах жовтня зимно-синіх, під лютим батогом вітрів летить отара хмар осінніх (Є. Маланюк).

Частини складного речення можуть з’єднуватися за допомогою сполучників або без них.

Складні речення (СР) утворюються як із двоскладних простих речень, так і з односкладних. Між частинами складного речення встановлюється смисловий зв’язок.

Залежно від типів сполучників складні сполучникові речення поділяються на дві групи:

1). Складносурядні речення – у яких синтаксично рівноправні, незалежні одна від одної частини поєднані сполучниками сурядності: Обличчя вершника ховалося за березовим листям, і Катря ніяк не могла його розгледіти (В. Яворівський).

2). Складнопідрядні речення – у котрих нерівноправні частини, з яких одна залежить від іншої, поєднані сполучниками підрядності або сполучними словами: Йдемо стежечкою, що вється між травами до Дніпра (О. Гончар).

В усному мовленні в складному реченні між його частинами роблять паузи. Частини складного речення втрачають інтонаційну завершеність, а інтонацію кінця має все складне речення і вона зосереджена на його останній частині:

 

Приходив дощ, || а потім було зимно (Л. Костенко).

На письмі частини складного речення, як правило, відділяються одна від одної розділовими знаками: найчастіше комою, а також – тире, двокрапкою або крапкою з комою.

Засобами зв’язку частин складного речення є сполучники або сполучні слова (займенники, прислівники) та інтонація.

Складні речення широко використовуються в науковому й офіційно-діловому стилях мовлення, оскільки мають (порівняно з простими реченнями) ширші можливості для вираження різних синтаксичних відношень. Вони повніше передають думку, точніше виражають зв’язки між явищами.

 

Опрацюйте теоретичний матеріал підручника - §12

Виконайте вправи 1, 3 ст. 44 – 45.

Тестування

1.     Синтаксис – це:

а) розділ науки про мову, який вивчає синтаксичні одиниці;

б) другорядні члени речення;

в) головні члени речення.

2. Пунктуація – це:

а) розділ мовознавчої науки про використання розділових знаків;

б) розділ науки про мову, який вивчає частини мови та їх відмінювання;

в) розділ науки про мову, який вивчає синтаксичні одиниці.

3. Граматичну основу речення становлять:

а) синтаксичні одиниці;

б) другорядні члени речення;

в) головні члени речення.

4. Складне речення – це:

а) речення, що складається з двох або кількох простих речень, обєднаних в одне ціле за змістом та інтонацією.;

б) граматична конструкція, побудована з одного чи кількох слів певної мови, яка становить окрему, відносно незалежну думку;

в) речення, що складається з одного або кількох граматично поєднаних слів, які виражають відносно закінчену думку.

5. Залежно від способу поєднання простих речень у складному розрізняють такі види складних речень:

а) складні сполучникові і складні безсполучникові;

б) складносурядні;

в) складнопідрядні.

6. Складні сполучникові речення поділяються на:

а) безсполучникові;

б) складносурядні і складнопідрядні;

в) лише складнопідрядні.

7. У складних реченнях лише одна граматична основа?

а) так;

б) ні;

в) взагалі відсутня.

8. Вкажіть складне речення:

а) Весна;

б) В лісі посутеніло;

в) Ішов дрібний густий дощик, і сіра імла застилала берег.

9. Вкажіть складносурядне речення:

а) Життя не має ціни, а воля дорожча за життя;

б) Є люди, що їх у сьому хочеться наслідувати;

в) У села, де немає молоді, немає майбутнього.

10. Вкажіть складнопідрядне речення:

а) Життя не має ціни, а воля дорожча за життя;

б) У долинах співали струмки, і кожен з них мав свій голос;

в) У села, де немає молоді, немає майбутнього.

11. Вкажіть безсполучникове речення:

а) У долинах співали струмки, і кожен з них мав свій голос;

б) Літо дбає, зима поїдає;

в) Є люди, що їх у сьому хочеться наслідувати.

12. Складні речення широко використовуються в стилях:

а) розмовному;

б) публіцистичному;

в) науковому й офіційно-діловому.

За бажанням:  Напишіть роздум-пояснення про те, у чому полягає велич людини, використовуючи складні речення.

20.10.2020

 

Способи вираження присудка. Простий і складений присудок

Пригадайте :

- Що ми називаємо реченням?

(Речення – найменша одиниця мовного спілкування і вираження думки. Речення формує, виражає та передає відносно закінчену думку про явища дійсності – реальні, бажані чи можливі).

- Які члени речення називаються головними і чому?

(Підмет і присудок ми називаємо головними членами речення, тому що удвох вони формують і передають думку, тобто синтаксичний центр речення).

- Який член речення називаємо підметом?

(Підмет – це головний член речення, що означає предмет (особу, явище, поняття), про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? що?).

- Яку роль у структурі речення виконує підмет?

(Підмет – це незалежний член речення, від якого залежить форма присудка).

- Чим може бути виражений підмет?

(Підмет виражається іменними частинами мови, неозначеною формою дієслова).

- Який член речення називаємо присудком?

(Присудок – головний член речення, що означає дію, стан або ознаку предмета, вираженого підметом, і граматично підпорядковується йому; присудок відповідає на питання що робить предмет?,  що з ним робиться?, який він є?,  ким він є?).

 Складіть за таблицею опорну схему.

Тип присудка	Спосіб вираження Допоміжний компонент	Основний компонент	Приклади
Простий дієслівний		Дієслово у будь-якому способі та часі або у неозначеній формі. Звуконаслідувальні слова, вигукова форма дієслова, фразеологічне сполучення	Вітер пробігає верховіттям
Складений дієслівний	Допоміжне дієслово у будь-якому способі та часі  в поєднанні з допоміжним прислівником треба, можна, потрібно, варто, слід, неможливо; дієсловом  почати, стати, кинутися, продовжувати, могти, бажати, хотіти; або прикметником радий, здатний, ладен, згодний	Дієслово у неозначеній формі	Я для вас рад жити
Складений іменний	Дієслово-зв’язка у будь-якому способі та часі: бути, являти (собою), ставати, вважатися, називатися тощо	Іменник (у Н.В.), прикметник, займенник, числівник (іменна частина) в Н.В., О.В.	У полі холод ночі став ще відчутнішим, ще виразнішим.

  Прочитайте речення. Виділіть граматичну основу. Визначте вид присудка в реченнях. Якою частиною мови виступають частини присудка?
  Приклад: Настрій у Сашка був сонячним та веселим. Настрій – підмет. Був сонячним (та) веселим – складенний іменний присудок, був – дієслово минулого часу, сонячним (та) веселим – прикметники.
1. Галина здавалася неперевершеною у своїй блакитній сукні з польовими квітами в руках. 2. Він давно мав намір відвідати ці місця, пов’язані з гіркими спогадами. 3. Ганна хотіла зупинитися біля тину, проте раптом вирішила йти далі. 4. Вода в озері була чистою та прозорою, наче небесний кришталь. 5. Він був першим, хто спромігся подолати шлях поневірянь і болю після страшної трагедії. 6. Марічка стала дорослішою і сміливішою після нашої останньої зустрічі. 7. Катрусина тітка була пекарем. 8. Дмитрик з малою сестричкою бажали лишитися біля хворої неньки. 9. Вона понад усе любила співати народні пісні та розповідати казки дітям.
 
  Прочитайте словосполучення. Складіть речення, використовуючи подані слвосполучення як присудки. Який це вид присудка?
  Приклад: Хочу виконати → Я хочу виконати домашнє завдання сьогодні чимшвидше (бажаність дії, можливий початок дії).
1) Почали вивчати;
2) Маю намір спробувати;
3) Хочу відвідати;
4) Змушений залишитися;
5) Вирішив зупинитися;
6) Зобов’язані вміти;
7) Прагнемо пам’ятати;
8) Стали читати;

Прочитайте і перепишіть 1 абзац тексту. У кожному реченні виділіть граматичну основу. Визначте вид присудка.

 Ольвія

У 647-54 р. до н.е., вихідці з Мілету заснували на теренах Миколаївської Області колонію Ольвія у дельті річок Дніпро та Буг, її політичним та економічним центром було однойменне місто, залишки якого розташовані на правому березі Бузького лиману біля с.Парутиного Очаківського району Миколаївської області. Хоча за припущеннями, до греків тут існувало невелике скіфське поселення. Про це свідчать археологічні знахідки ліпленого посуду, бронзових дзеркал та прикрас у звіриному стилі, притаманних скіфам.

Ольвія була рабовласницькою республікою. Законодавчі органи (напр. — збори, рада) та виконавча влада (колегії архонтів, стратегів, агораномів та ін.) були в руках рабовласницької частини населення. Значного розвитку набули землеробство, скотарство, рибальство, виноградарство, якими займалися греки та вихідці з місцевих племен, що населяли городище і селища сільськогосподарської округи Ольвії. В самому місті розвивалися ремесла: металообробне, гончарне, деревообробне, каменярське, кісткорізне, прядильно-ткацьке тощо, продукцію яких збували населенню Ольвії, а також скіфам, сарматам та іншим племенам, що населяли тоді значну частину території сучасної України. В обмін на ремісничу продукцію в Ольвію надходили хліб, худоба, вовна, риба, а головне - раби. Чимало з цього ольвійські купці продавали у державах грецької метрополії, звідки вивозили вино, маслинову олію, високоякісний посуд, тканини, прикраси, твори мистецтва тощо. Для потреб внутрішньої і зовнішньої торгівлі Ольвія випускала свою монету — здебільшого мідну і срібну, рідше золоту. Населення Ольвії підтримувало зв'язки з Афінами, Коринфом,Родосом, Пергамом, Александрією та Малою Азією.

З-поміж поданих прислів’їв виписати тільки ті, що містять складений дієслівний присудок.У кожному з виписаних речень виділити граматичну основу.
  1) Робота не дає журитися. 2) Осляча голова мусить думати не менше за конячу. 3) Коли віз поламався, почали дорогу показувати. 4) Після діла й погуляти можна. 5) Цей пороху не дасть упасти. 6) Віника не переламавши, дерево можеш зламати. 7) За таку роботу кашу будеш їсти шилом. 8) Як ти хочеш троянди зривати, на колючки не маєш зважати.

Вивчити теоретичний матеріал §11.

16.10.2020

 «Слово о полку Ігоревім» – давньоруська пам’ятка, перлина українського ліро-епосу. Історична основа твору. Особливості композиції. Роль пейзажу в розгортанні сюжету. Питання авторства

Опрацюйте довідкові матеріали

 1.      Коли і в яких джерелах згадується «Слово…»

Перша згадка дуже  коротка , про «Слово…» була зроблена відомим тоді російським поетом М. Херасковим у 1797 р, коли він вдруге видав свою поему «Володимир».

Більш широко про слово  сповістив М. Карамзін у журналі французьких емігрантів, який виходив у Гамбурзі, і назва якого перекладається «Північний спостерігач» .

Історики засвідчують, що твір був написаний суцільними рядками без поділу на слова і не було розділових знаків з надрядковими літерами й знаками (титлами), що становилися для економії дорогого пергаменту. Текст слова знаходився у збірнику оригінальних  перекладах давньоруських творів.

У збірник входили «Хронограф Сказання про Індійське царство» «Повість про Акіра Премудрого» Це твір на 10 сторінок. Пізніше дослідник С. Путик виявить, що сторінки були переставленні місцями, а тому під час переписування була  втрачена хронологічна послідовність.

2.     Коли і ким було виявлено пам’ятку?

Цю пам’ятку було виявлено на початку  90-х років ХVIII ст.. відомим любителем старовини, колекціонером давніх рукописів, графом О. Мусіним -Пушкіним, колекціонером давніх рукописів, бібліофілом.

Цей збірник з іншими древніми документами придбав Мусін-Пушкін у колишнього архімандрита Спасо-Ярославського монастиря Іоіля Биковського.Текст був доступним усім , хто ним цікавився близько 20 років, але для наукових робіт використовували лише Карамзін та Малиновський.

У 1800 р найкращі знавці давньоруських літописів Малиновский, Бантиш – Каменський, Карамзін під керівництвом Мусіна-Пушкіна видали слово великим тиражем. З рукопису було знято копії. Та, що дійшли до нас копія, є перекладом для цариці Катерини ІІ, була додана довідка та зроблені помітки, окремо додавався переклад.

У ХVII ст. зроблено  декілька перекладів  «Слова…», вони  доповнювали і вдосконалювали його.

Очевидно цариця Катерина забажала негайно. Тому простежується , що спочатку писар писав акуратно, але трапилося так, що Мусін-Пушкін вирішив доповнити коментарі, але місця вже не було, почали записувати в ліву колонку, тому утворився ніби чорновий варіант. Переклад послали пізніше, бо Мусін – Пушкін дав переписати іншій людині.

Текстовий аналіз копії, зроблений для Катерини ІІ , не дав відповідь на запитання: текст списували з пергамента чи підготовленої чернетки. Переклад «Слова…»  знайдений серед документів, зробленого з дуже близького тексту. Оригіналом слова був написаний для сучасників автора тому дужє багато натяків, неясностей через відсутність повної інформації.

У 1812 р. дім Мусіна – Пушкіна згорів. Дивно, що не вивіз із Москви цю чудову пам’ятку.

У ХVI ст. «Слово…» переписувалося  у Пскові або Новгороді, знайдений рукопис зроблений саме тамі є зразком орнаментального стилю.

Орнаментальний стиль - стиль, характерний для літератури Київської Русі XII ст. Його основними ознаками є:

- мозаїчність, використання старого матеріалу, як прикраси нового твору,

- вільне зміщення в часі, смілива зміна теми, включення до оповіді численних відгалужень від основної теми, символічність відтворення дійсності тощо.

Творам, написаним у XII ст., притаманні нагромадження прикрас, гіперболізація, протиставлення, ускладнений синтаксис, яскрава ритмізація мови. У них цінується не дотримання традицій, а новації.

Найвизначнішою пам'яткою, в якій орнаментальний стиль відбився з найбільшою повнотою, є «Слово о полку Ігоревім». Із цим стилем пов'язане так зване «плетеніє слова».

3.      Коли ж писалася ця пам’ятка «Слово о полку Ігоревім»?

Науковці стверджують, що про це можна нині говорити з точністю до 1-2х місяців. П.П.Охріменко, професор, викладач Сумського ДПУ стверджував: «Так можна писати лише невдовзі після походу»,  на це вказує перше речення «уже» це літо, восени, а не зима.Згадується про ранній падолист.

4)Повідомлення: « Чи є пам’ятка зразком української літератури?»

Пам’ятка є предком української літератури,  не дивно, що їй знайшли у російському монастирі, адже видатні твори можуть далеко «залетіти від дому..» У творі згадуються саме землі сучасної України. Головний доказ-  мова і образна система «Слова..», вони близькі до інших пам’яток  Київської Русі та фольклору, що дійшли до нас з глибини віків. Існує думка, що кожна нація творить свою історію і свою культуру на тих землях , на яких віками живе, жодна інша нація немає права привласнювати цю культуру.

Любов до батьківщини надихала автора «Слова…». Вона начебто водила його рукою. Вона ж зробила цей твір безсмертним – однаково зрозумілим і близьким людям, які, дійсно ,люблять свою батьківщину, свій народ.

4.     Кого ж вважають автором «Слова…»?

Як свідчить мова «Слово…» , його автором був, безперечно , українець та й увесь зміст поеми ясно вказує , що вона могла повстати тільки на півдні Русі, а не на півночі її. «Автор «Слова…» був великим українським патріотом,» – зазначав Іван Огієнко.

Існує низка гіпотез, щодо конкретних осіб «боярська» версія академіка Рибакова припускає, що автор київський тисяцький (найвища боярська посада Петро Бориславич, історик і публіцист). «Князівська» автор вільно почувається у князівському колі, припускає князів за їхні помилки, хоча думка, що князь сам оспівав себе безпідставна.

Згадується ім’я Володимира - сина Галицького князя Ярослава Осмомисла, брата Ярославни. Найцінніші відомості про автора вміщено в самому творі.

         П.П.Охрименко стверджував, що «Слово о полку Ігоревім» з'явилося на Чернігово-Сіверщині, з-під пера сіверянина. «Він перебував в оточенні Ігоря Святославовича, був близьким до цього князя, можливо, як його наставник, порадник, співець і літописець, а також учасник походу 1185 р. Безсумнівним є те, що геніальний творець «Слова», хоча й спілкувався з князівським середовищем, виступав послідовним виразником народних інтересів. Його власне ім'я, заховане від нас густою запоною часу, слід шукати серед найпрогресивніших і громадсько-культурних діячів Чернігово-Сіверської землі другої половини XII ст.»

 Заповніть за зразком паспорт твору

Тема: Зображення Київської Русі у 2 половині ХII ст., невдалий похід князя Ігоря на половців у 1185році

Ідея: заклик до єдності князів, оскільки  їх ворогування між собою  спричиняє послаблення держави; засудження міжкнязівських міжусобиць

Основна думка: тільки в єдності сила, любов до Батьківщини, «збереження  єдності» - золоте слово

З’ясуйте за підручником жанр твору  ст.. 49

Прослухайте або прочитайте текст "Слова..."