Вітаю на блозі словесника. Сподіваюся, що інформація буде цікавою та корисною для Вас

Вітаю на блозі

понеділок, 22 листопада 2021 р.

22.11.2021

 Тема уроку. Роль митця в суспільстві, ідея вільної творчості в поемі Лесі Українки “Давня казка”

1. Привітання в групі Телеграм "8 клас Дистанційне навчання"
2. Перегляд відео уроку. Вікторину відео уроку виконувати не потрібно.


3. Виписати цитатні характеристики лицаря та поета до таблиць ( виписуємо лише цитати до віповідних характеристик):
Поет

Характеристика

Цитата

Талановитий,
наділений поетичним талантом

 

Привабливий, непоганий на вроду

 

Проста, благородна,
добра та доброчесна людина

 

Не мав таланту до співу

 

Мав талант до поетичного слова

 

 Живучи самотньо,
поет не був
одиноким, бо народ любив
його за правдиве слово

 

 Пісні поета допомагали жити

 

 За своє служіння людям поет
зустрічав подяку від них

 

 Дотепний, гострий на язик

 

 Допомагає закоханому Бертольдові,
визнає красу цього почуття

 

 Невибагливий у матеріальному житті,
задоволений своїм становищем, 
жив бідно, але гідно

 

Черпав творчу наснагу в природи

 

 Любив природу

 

 Не страшився незгод 

 

 Мав багату творчу уяву

 

 Надає перевагу духовному багатству,
а не матеріальному,
найцікавіший скарб  для поета —
мати щастя.
 

 

 Творчість та воля приносить
митцю щастя

 

 Свободолюбний, правдивий

 

 Живе по-совісті, не приносить зла іншим

 

 Писав свої поетичні рядки для народу

 

 Його поетичне слово долало перешкоди.

 

 Був розумнішим від Бертольда

 

 Його талант визнають усі

 

 Гостинний господар

 

 Має неабиякий талант до написання
поетичного слова, працелюбний та
наполегливий, відточує свою майстерність

 

 Щедрий, допомагає іншим

 

 Співчутливий до чужого горя

 

 Надихає народ на боротьбу за
рівність та волю, виступає проти
несправедливості

 

 Згуртовує навколо ідеї справедливості
людей-однодумців,
борець, обдарований поетичним,
мистецьким хистом

 

 Безкорисливий, не чекає нагороди

 

 Вірний своєму покликанню,
не йде на службу до Герольда,
не зраджує своєму народові,
послідовний у своїх діях

 

 Усвідомлює справжнє призначення
митця, викриває несправедливість
пануючого ладу

 

 Самовідданий митець

 

 Безстрашний,
переконаний у своїй правоті

 

 Слово поета - грізна зброя проти гнобителів, яка стала
дороговказом для народу

 

 Поет вірно служив своєму народові,
був на боці пригноблених

 

 Готовий до самопожертви

 

 Пісні поета надихнули простих людей
на повстання проти гнобителів

 



Лицар Бертольдо

Характеристика

Цитата

Високого соціального стану (лицар, граф) 

 

Злий, завдає біди іншим

 

Непривітний 

 

Свавільний, погрожує іншим

 

Прислуговується іншими, вважає себе найрозумнішим

 

Чванливий нероба, не сприймає митців, зневажає бідних

 

Гордий та впертий

 

Любить багатство, прагне до нього

 

Закоханий, визнає красу почуття кохання

 

Не має дару до поетичного слова, проте може заспівати

 

Невдячний, не дотримує обіцянки

 

Уміє воювати, завойовує інші території

 

Скористався з перемоги воїнів, награбував на війні та розбагатів

 

Живе у великій розкоші, керується вигодою та власними інтересами

 

Багатство змінило Бертольда, негативно вплинуло на його ставлення до народу, граф обкладає бідний народ непомірними поборами, доводить його до відчаю. 

 

Легке збагачення привело до непомірного витрачання грошей, любові  до безцільних розваг  

 

Війна негативно вплинула на його ставлення до народу, зросло прагнення до збагачення за рахунок інших, пригноблення простого народу та байдужість до чужого страждання.

 

Полює за непокірними, інакомислячими 

 

Підступний, забуває добро

 

Приносить горе іншим

 

Нестриманий, гнівний, імпульсивний

 

Жорстоко розправляється з непокірними

 


4. Зробіть висновок. Запишіть його відео або аудіоповідомленням та скиньте в групу Телеграм. 

5. Пройдіть тестування

Код доступу 9859775
Використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

неділя, 21 листопада 2021 р.

22.11.2021

Тема уроку. Означення, додаток і обставина як другорядні члени речення (повторення)

1. Привітання в групі Телеграм "8 клас Дистанційне навчання".
2. Перегляд відео пояснення. Завдання, що пропонує відео, письмово не виконуємо.

3. Обговорення прослуханого в групі. Відповідь на запитання учнів.
4. Робота з підручником. Вивчити теоретичний матеріал § 10, виконати вправи 97, 98, 99, 101.
5. Виконану роботу надсилаємо в групу Телеграм.

Успіху!!!

23.11.2021

 Іван Котляревський. Творчість письменника – новий етап у розвитку національного самоусвідомлення. Драматург і театральний діяч. «Енеїда». Історія появи твору
ТЛ: травестія, пародія, бурлеск, алюзія.

1. Вітання в групі Телеграм "9 клас Дистанційне навчання"
2. Перегляньте відео  про постать Івана Петровича Котляревського від "Останнього Гетьмана"

3.  Опрацюйте теоретичну інформацію про "Енеїду". 
 "Енеїда" — перша пам'ятка українського письменства, укладена розмовною українською мовою; перший твір нової української літератури.
Над "Енеїдою" Котляревський працював близько 30 років (з перервами). Три перші частини вийшли з друку в 1798 р.,. четверта — у 1809 р., п'ята — у 1822 р.; повністю твір завершено в 1825-1826 рр., а видано в 1842 р. після смерті письменника.
І. Котляревський перелицьовує на український лад сюжет твору давньоримського класика Вергілія. В античному творі йшлося про мандри троянців, що прибувають з волі богів до латинських земель (пізніше — Римська держава). У поемі І. Котляревського розгортаються такі ж події, збережені імена героїв, але український автор закладає новий національний зміст: під виглядом троянців постають українські козаки, богів Олімпу — українське панство; усі реалії твору відбивають життя українського суспільства XVIII ст. після зруйнування української "Трої" — Запорозької Січі.
У творі наявний національний колорит (відображення побуту українців в обрядах, звичаях, повір'ях, стравах, одязі, розвагах). Тому "Енеїду" називають енциклопедією українського життя XVIII століття. Крім національного, у поемі наявний історичний колорит — змалювання минулого і сучасного України.
Долаючи рамки запозиченого сюжету, переборюючи традиції травестійного, бурлескного жанру і штучної книжної мови, її "високий" стиль, І. Котляревський силою таланту й знанням життя народу та фольклору створив оригінальний реалістичний твір — і в цьому найбільше, епохальне, неперехідне значення поеми — праматері нової української літератури.

 

4. Виписати до зошити та вивчити визначення (за підручником ст. 92): 

травестія, пародія, бурлеск, алюзія.

5. Ознайомитися із текстом "Енеїди" (підручник ст. 80 - 89).
Пропоную послухати аудіокнигу.

6. Поділіться в групі враженнями про поему.



вівторок, 9 листопада 2021 р.

До Дня української мови та писемн6ості

 

Це свято було встановлене указом президента України в 1997 році і відзначається щороку на честь українського літописця Нестора – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.


Дослідники вважають, що саме з Нестора Літописця і починається писемна українська мова. Преподобний Нестор Літописець – киянин, у сімнадцять років прийшов у Києво-Печерську лавру послушником. Прийняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців. Під час постригу в ченці Нестор був удостоєний сану ієродиякона. Книжкова справа стала змістом його життя.

Найвизначнішою працею Нестора Літописця є "Повість минулих літ" – літописне зведення, складене в Києві на початку XII століття. Це перша в Київській Русі пам'ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Преподобний Нестор довів розповідь з літописних зведень кінця XI століття до 1113 року. Всі наступні літописці лише переписували уривки з праць преподобного Нестора, наслідуючи його. Але перевершити так і не змогли. "Повість минулих літ" була і залишається найвидатнішою пам'яткою слов'янської культури. Тому преподобного Нестора Літописця можна по праву вважати батьком не лише вітчизняної історії, а й словесності.

Характеризуючи велику працю Нестора Літописця, не можна обійти увагою і два його твори, які були написані перед появою "Повісті минулих літ", – "Чтеніє о житії і погубленії Бориса і Гліба", написане між 1081–1088 рр., та "Житіє преподобного Феодосія, ігумена Печерського монастиря. Списане Нестором, мнихом того же монастиря" (бл. 1091). Головною ідеєю Несторового житія святих мучеників Бориса і Гліба є те, що вони прийняли мученицьку смерть заради братолюбства, надали перевагу смерті, а це означає, що і сучасні йому князі, які потонули в міжусобицях, повинні були дотримуватися християнського правила братолюбства, яке є головною запорукою збереження єдності Русі. Що ж до іншого житія – преподобного Феодосія, то дослідники зазначають, що як агіографічний твір він викликає в наші дні почуття глибокого здивування і є "мистецтвом автора, із яким він зшиває цей килим строкатих та уривчастих епізодів життя Феодосія у зв'язаний і живий твір, у якому однаково дотримані внутрішні хронологія і велика точність".

За науковими розвідками лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще у VI–IX століттях.

Одним з перших визначив засадничі етапи в розвитку літературної мови України Юрій Шевельов. Він виділяв періоди історії мови не з огляду на історію суспільних формацій. Його хронологія заснована лише на фактах зовнішніх, характері писемних фіксацій, з урахуванням наслідків суспільних подій та чинників, значущих в історії українського народу:

– VI, VIІ – ХІ ст. – протоукраїнська мова (до початку писемного періоду);

– середина ХІ – ХІV ст. – староукраїнська мова;

– ХV – середина ХVІ ст. – рання середньоукраїнська мова (від 1385 року, коли Литва і Польща стали однією державою, до 1574 року, коли був надрукований у Львові Апостол Івана Федорова);

– середина ХVІ – половина ХVІІІ ст. – середньоукраїнська мова (від Люблінської унії 1569 року – угода про об'єднання Польщі і Великого князівства литовського в єдину державу – Річ Посполиту);

– ХVІІІ ст. – пізня середньоукраїнська мова (від Полтавської битви 1709 року до видання Енеїди Котляревського 1798 року);

– кінець ХVІІІ ст. – сучасна українська мова.

Інтенсивне формування нової української мови дослідники пов'язують із другою половиною XVIII – XIX століттями. І в цьому процесі далеко не останнє місце належить письменству преподобного Нестора Літописця (за Інтернет-ресурсами).

Я пишу грамотно!

 Пропоную учням 8 класу виконати завдання. Результати надсилаємо в групу.