Вітаю на блозі словесника. Сподіваюся, що інформація буде цікавою та корисною для Вас

Вітаю на блозі

пʼятниця, 13 березня 2020 р.

13.03.2020 Позакласне читання

Тема. Павло Загребельний. "Диво" 

Довідковий матеріал до вивчення роману П. Загребельного "Диво"

До сьогодні історики не можуть зійтися на єдиній думці щодо дати заснування собору. Одні вважають, що перший камінь Церкви Святої Софії був закладений в 1037 році. Головним джерелом інформації для них є Повість врем’яних літ. Однак, інші літописи вказують, що за 20 років до цієї дати, в 1017 році, розпочато будівництво.
Софія Київська
Письмові джерела історії XI століття інформують, що Ярослав Мудрий лише продовжив справу свого батька Володимира Великого. Подібна інформація ставить під сумнів не тільки рік заснування 1017 або 1037, а й особистість того, хто звелів побудувати головну святиню країни. Насправді, в офіційних історичних колах прийнято вважати, що саме Ярослав був засновником храму.
З перших років існування Собор Святої Софії став не лише головним духовним, культурним, а й політичним центром Київської Русі. На площі перед ним зустрічали іноземних послів, проводили віче. Там здійснювали «посадку» князів на престол. Перша бібліотека була зібрана саме в підвалах святині. За описами очевидців, вона містила понад 1000 книг.
Оранта
Однак у 1240 році стольний град був спалений військами Батия. Головну культову споруду країни було розграбовано. Хоч собор і діяв, але прийшов в запустіння: занепали склепіння, обсипалася мозаїки, у тому числі Оранта. Навіть, незважаючи на те, що в 1596 році була підписана церковна унія і храмові споруди були передані в руки уніатів, будівлі прийшли в справжній занепад, зотліли перекриття. У 30-40 рр XVII століття Петро Могила, митрополит Київський, зміг повернути Софію Київську православній церкві. Тоді й був запущений процес відродження.
У 1934 році, незважаючи на боротьбу з «опіумом для народу», був створений Національний заповідник «Софія Київська».

Прочитати роман Павла Загребельного "Диво". Надіслати відгуки про твір на milosarosa@gmail.com або telegram

"Дім на горі" (ущільнення)


Тема. Валерій Шевчук. «Дім на горі». Ідея формування особистості через психоінтуїтивне пізнання її долі, за умови, що вона творилася не лише за логікою національної доцільності, а й слідує передусім за почуттями



Головна ідея - розкрити людину через психо-iнтуїтивне пiзнання її долi, коли вона творилася не лише за логікою національної доцільності, а слідувала передусім за почуттями.  Пізнати сенс буття, побачити, відчути, естетично пережити добро і зло, світло і тінь, їх вічне протистояння, яке лежить в основі руху, динаміки поступу, допомагає оголити людську душу, художньо дослідити людську природу. 
Проблематика:
сутнiсть добра i зла;
протиборство між світлом і тінню;
вiдповiдальнiсть кожного за свої вчинки на цiй землi;
пошук сенсу свого буття, самого себе; прагнення розібратися в довколишньому світі;
душевна роздвоєність людини;
відповідальність кожного за свої вчинки; прагнення внутрішньої чистоти, гармонії.

Переглянути екранізацію твору "Голос трави". Описати власні враження після перегляду фільму. Надіслати на адресу milosarosa@gmail.com або telegram




четвер, 12 березня 2020 р.

12.03.2020


Тема. Валерій Шевчук. «Дім на горі» - роман-балада про любов

Роман-балада «Дім на горі» складається з двох частин. У пер­шій («Дім на горі. Повість-преамбула») розповідається про життя чотирьох поколінь, які живуть у домі на горі з 1911 по 1963 рр., але в долі кожного чомусь уперто простежується низка загадко­вих і дивовижних послідовностей. Друга частина роману, що має назву «Голос трави», складається з 13 новел, які об’єднуються підзаголовком «Оповідання, написані козопасом Іваном Шев­чуком і приладжені до літературного вжитку його правнуком у перших».

Переглянути презентацію, виконати тестові завдання

пʼятниця, 14 лютого 2020 р.

Матеріали до тематичного уроку

Прикметник як частина мови


Прочитати текст, вибрати прикметники, вказати їх розряди за значенням

Полтава – одне з найдавніших руських міст, засноване сіверянами у IX ст. задля оборони Русі від кочівників.
Згідно з першою літописною згадкою міста, у давньоруському Іпатіївському літописі, під назвою «Лтава» сучасна Полтава походить від найменування річки Лтава, правої притоки Ворскли (згодом похідне «По-Лтава» себто По Лтаві) що текла Мазурівським яром на Поділ. Назві приписують слов’янське походження.
На початку XX століття щодо міста також вживали термін «Духовний центр України», чому сприяли діяльність цілої плеяди видатних діячів культури і мистецтва, значні церковні та історичні пам’ятки. Окрім цього Полтава була найбільшим центром розвитку української культури того часу.

Часто, щоб побачити щось красиве і нове ми їдемо за «тридев’ять земель» і зовсім не задумуємося про те, що в нас самих, у нашій країні є не те що самим подивитися, а ще й іншим показати.


Найбільші, найвищі, найстаріші...

Найстаріший вищий навчальний заклад Полтави - Полтавський державний педагогічний університет імені В. Г. Короленка.
Наймолодший вищий начальний заклад Полтави - Полтавський юридичний факультет було створено у 2002 р.
Найстаріший житловий будинок Полтави. Вважається, що це будинок генеральші Селастельникової по вулиці Пилипа Орлика, 7. Споруда з’явилася у Полтаві ще у 1805 році.
Найдавніші сакральні споруди Полтави. Собор на честь Воздвиження Чесного і Животворного Хреста Господнього споруджений як головний храм Хрестовоздвиженського монастиря був збудований 1689–1709.
Найстаріший з нині існуючих пам’ятників Полтави - Монумент Слави.
Наймолодший пам’ятник Полтави - Пам'ятник Івану Мазепі в Полтаві.
Найкоротша вулиця Полтави - вулиця Остроградського. Її довжина - всього 150 метрів.
Найвища споруда Полтави – «висотки» у мікрорайоні Огнівка.
Найкоротший тролейбусний маршрут – той, за яким рухається тролейбус номер 1.
Найдовший тролейбусний маршрут – той, за яким рухається тролейбус номер 6.
Наймістичніший будинок Полтави – житловий дім по вулиці Пушкіна, 40.

Наймістичніший пам’ятник Полтави – пам’ятник Леніну, що був встановлений 22 квітня 1960 року і простояв до 21 лютого 2014 року.

Наймістичніший будинок Полтави

Найдавніші сакральні споруди Полтави


Найстаріший житловий будинок Полтави


Найстаріший вищий навчальний заклад Полтави


Наймолодший вищий начальний заклад Полтави


Наймолодший пам’ятник Полтави 


Ступені порівняння прикметників




Пам’ятник галушці
У тихому і мальовничому куточку, в історичній частині Полтави на Івановій горі поряд з рестораном знаходиться незвичайний пам’ятник, присвячений одному із символів міста — всесвітньо відомій полтавській галушці.
Це творіння мистецтва, що уособлює достаток і добробут родини, являє собою величезну глибоку тарілку з вже приготованими 12-ма галушками і великою ложкою на постаменті у вигляді дерев’яної стільниці. Творцями пам’ятника смачної галушки є народний художник України Анатолій Чернощеков і скульптор Микола Цись.
Урочисте відкриття пам’ятника галушці відбулося 1 квітня 2006 року і присвячувалося не дню сміху, а дню народження М. В. Гоголя, який прославив пухку галушку на весь світ. Біля пам’ятника  галушці на Соборній площі щорічно проходить Свято галушки, в ході якого можна покуштувати галушок з м’ясом, сиром, сметаною, печінкою, картоплею зі шкварками, з різними спеціями, а ще побачити кулінарний конкурс з приготування найсмачнішої галушки, гучні концерти, веселі конкурси, театралізоване дійство за мотивами творів Івана Котляревського та Миколи Гоголя, а також виставку «Історія полтавської галушки».
У травні 2008 року 19-річний студент-третьокурсник Полтавського університету споживчої кооперації Геннадій Чіпко встановив рекорд для книги Гіннесса зі швидкості поїдання галушок — він з’їв порцію з 12 галушок за 52,3 секунди.