Проблемно-пошуковий метод на уроках української мови та літератури

Актуальність і перспективність досвіду:

• сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти;

• несе позитивну мотивацію учнів до пізнавальної діяльності, потребі в  самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні; 

• забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини;

• дозволяє  гарантувати досягнення певного стандарту освіти;

• забезпечує особистісно орієнтовану модель навчання;

• робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку української мови та літератури.

Мета досвіду:

• створення атмосфери співробітництва, взаємодії вчителя та учня;

• розвиток соціальної та громадянської компетентності дитини;

• створення оптимальних умов для розвитку творчого потенціалу  дитини на уроках словесності;

• розвиток самоосвітніх навичок учнів.

Всякий правильний метод навчання, вказував К. Д. Ушинський, від відомого повинен переходити до невідомого, а не навпаки. При такому методі навчання збуджується самостійна робота учня, яка складає основу всякого вчення. К. Д. Ушинський підкреслював, що метод - це інструмент в руках вчителя, який служить не тільки для введення тих чи інших істин в голову дітей, а й для керівництва за спостереженням й мисленням дітей під час вивчення ними предметів і явищ навколишнього середовища.

 І кілька слів до історії питання. Проблемністю як педагогічною проблемою займались Каменській, Песталоцці, Ушинський (на Україні в 70-ті роки активно займалась доцент Київського педагогічного інституту Сафонова).

В свій час в дидактиці були розроблені та виділені методи, які спеціально направлені на підсилення розвиваючого впливу навчання, серед них - проблемно-пошукові методи (М. І. Махмутов, І.Я. Лернер, А. М. Матюшкін).

Проблемно-пошукові методи передбачають створення вчителем проблемних ситуацій, активне їх обдумування учнями і на цій основі їх самостійне просування у засвоєнні нових знань.

Цей вид методів включає в себе також такі його окремі випадки, як метод проблемного викладення, частково-пошуковий, або евристичний метод, та дослідницький метод навчання (М.Н.Скаткін, І.Ф. Лернер), а також опрацьовані М. І. Махмутовим "бінарні методи", пояснювально-спонукальний та частково-пошуковий, спонукальний та пошуковий. Все це немов би конкретні рівні проявлення проблемно-пошукового методу у його широкому розумінні, а також поєднання різних методів з поступовим зростанням пошукового елементу у навчанні.

Проблемно-пошукові методи застосовуються в ході проблемного навчання. Слід зауважити, що під проблемною ситуацією треба вважати невідповідність між тим, що вивчається і вже вивченим. При використанні проблемно-пошукових методів навчання викладач використовує такі прийоми: створює проблемну ситуацію (ставить питання, пропонує задачу, експериментальне завдання), організує колективне обговорення можливих підходів до рішення проблемної ситуації, стимулює висування гіпотез, тощо. Учні роблять припущення про шляхи вирішення проблемної ситуації, узагальнюють раніше набуті знання, виявляють причини явищ, пояснюють їхнє походження, вибирають найбільш раціональний варіант вирішення проблемної ситуації. Викладач обов'язково керує цим процесом на всіх етапах, а також за допомогою запитань-підказок.

Проблемно-пошукові методи навчання дуже ефективні для дистанційного навчання. В зв'язку з цим прийнято говорити про методи проблемного викладання навчального матеріалу, про проблемні і евристичні бесіди, про застосування наочних методів проблемно-пошукового типу, про проведення проблемно-пошукових практичних робіт дослідницього виду. На думку І. Я. Лернера, цей вид методів включає в себе такі його окремі випадки, як метод проблемного викладання, частково-пошуковий, або евристичний, дослідницьний методи навчання.