Блог Розумець Олени Степанівни - вчителя української мови та літератури Червоненської філії Комунального закладу "Хащуватський ліцей" Гайворонської міської ради Кіровоградської області
Алегоричність образів дракона
Грицька, Пустельника та князя в повісті-казці Юрія Винничука «Місце для дракона»
1. Літературна вікторина. Дайте коротку відповідь на запитання
1.З
ким приїхали паничі на боротьбу з драконом… 2.Яка
нагорода за перемогу над драконом чекає лицарів … 3.Кого
зустрів Лаврін з джурою дорогою до Люботина? 4.Як
називався мечЧорного лицар? 5.Хто
вказав короткий шлях Лавріну? 6.
Дракон пише… 7.Скільки
голів у Грицька? 8.З
ким влаштував Пустельник зустріч князя? 9.Як
називався дракон? 10.Що
приніс із собою князь на зустріч з драконом? 11.Чим
закінчилася зустріч князя з драконом? 12.Що
сталося з Пустельником?
Контрольна робота. Творчість Т. Шевченка (тестування)
1. Виконати тестування
Код доступу 8516079
Попросіть учнів використати цей код, відкривши посилання join.naurok.ua
2. Прокоментувати один із висловів
Є. Маланюк
Не поет – бо це ж до
болю мало,
Не трибун – бо це лиш
рупор мас,
І вже менш за все –
«Кобзар Тарас»
Він, ким зайняло і
запалало.
О. Вишня
«Тарас Шевченко! Досить
було однієї людини, щоб урятувати цілу націю».
Є. Сверстюк
«Феномен Шевченка
відбиває нашу національну природу, наше світосприйняття, наше минуле і нашу
надію на майбутнє. Він символізує душу українського народу, втілює його
гідність, дух і пам’ять…».
І.Франко
«Коли б мені прийшлося
одним словом схарактеризувати поезію Шевченка, то я сказав би: се поезія
бажання життя. Свобідного життя, всесторонній, нічим не опутаний розвій одиниці
і цілої суспільності, цілого народу, – се ідеал Шевченка, котрому він був
вірним ціле життя».
Джон Ф.
Кеннеді
«Я радий, що можу
додати свій голос до тих, що вшановують великого українського поета Тараса
Шевченка. Ми вшановуємо його за великий вкладу культуру не тільки України, яку
він дуже любив і так промовисто описував, а й культуру світу. Його творчість є
благородною частиною нашої історичної спадщини».
Микола
Палієнко
Ти нам
залишив прагнення високі,
Шляхи священні, по
яких іти
Твого сумління й
мужності уроки
Ми бережем і будем
берегти.
Максим Рильський
«Народ Шевченка не
забуває і ніколи не забуде. Поет живе в серцях свого народу».
Павло Тичина
«Сьогодні думи
Шевченка є невіддільні від дум нашого народу. І тому народ так часто, так охоче
звертається до свого поета. Гуманізм Шевченка, його ставлення до людини, його
постійна турбота за пригноблених – як це зараз нам співзвучно!».
Павло
Грабовський
«Невмирущий дух
поета, як і раніше, витає над рідною Україною, невмовкаюче роздається його віще
слово і сіє на народній ниві живе насіння оновлення».
Микола Пазяк
«Пісні на слова Шевченка
мали значний вплив на українську народнопоетичну творчість. Вони внесли в
народні пісні свіжі мотиви, ідеї, збагатили їх новим змістом, розширили
мелодійне звучання. Перехід Шевченкових поезій у народний репертуар триває,
кожне покоління і самодіяльних митців, і композиторів-професіоналів поповнює
його новими зразками».
Олесь Гончаp
«Шевченко – це
той, хто живе в кожному з нас. Він – як сама душа нашого народу, правдива і
щира...Поезія його розлита повсюдно, вона в наших краєвидах і внаших піснях,у
глибинних, найзаповітніших помислах кожного, чий дух здатен pозвиватись».
«Світова
слава Шевченкова зpостає й шиpиться pазом зі славою його
наpоду, pазом із зpостаннямpолі й пpестижу нової, вільної
Укpаїни...»
А. Луначарський «Завдяки Шевченкові скарби української душі повною річкою
влилися в загальний потік людської культури»;
(А. Курелла,
Німеччина)
«Тарас
Шевченко не має собі рівних у світовій літературі»
(Е. Камілар,
Румунія)
«Його геній
розрісся, як дерево, простягнувши крону над віками»
(Н.
Хікмет, Туреччина)
«Поки б'ються
серця людей, звучатиме і голос Шевченка»
2. Напишіть твір-мініатюру на тему: «Родина
— це вся Україна з глибоким корінням, високим гіллям» з використанням речень,
ускладнених відокремленими членами речень.
Виконані завдання надсилайте в групу (результати тестування надсилати не потрібно, лише творчу роботу).
Урок позакласного читання. Тарас Шевченко. «Назар Стодоля»
«Шевченко – явище унікальне. Його
немає з ким порівняти у письменстві інших народів. Не тому, що він кращий.
Йдеться про особистий генотип культури країни, яка ніколи не мала своєї
державності, що, зрештою, і привело до запізнілого й однобокого розуміння Шевченка
Європою…»
В.Базилевський
Це, дійсно, так. Він не лише поет, прозаїк, а й
драматург. Він написав кілька п’єс, однак збереглися лише драма «Назар Стодоля»
та уривок із історичної драми «Микита Гайдай». Завданням нашого уроку буде
ознайомлення з ідейно – художнім змістом твору.
П’єсу
з успіхом ставили майже всі українські трупи перед глядачами в різних частинах
Російської імперії, починаючи з Москви. У 1893 році п’єса «Назар Стодоля» разом
із «Наталкою Полтавкою» Котляревського здобула симпатії паризької публіки.
Візитна картка твору (записати)
Час написання –1843
Час дії - ХVII
століття, ніч на Різдво Христове
Місце дії -поблизу Чигирина,
козацька слобода
Перший варіант п’єси –твір
«Данило Рева»
Підзаголовок –«малороссийкая дия Тараса Шевченка»
Видано –журнал «Основа», П,Куліш – перший
видавець.
Жанр –історично – побутова драма.
Період творчості автора –кінець
першого – початок другого.
Поєднання літературних напрямків – романтизм і
реалізм.
Конспект — це короткий
виклад твору, що містить найсуттєвіші факти, положення й висновки книги
2. З якою метою робиться
конспект?
Конспектування дає вміння
точно мислити і говорити, вибирати лаконічну форму, обдумувати весь прочитаний
матеріал. Зміст книжки після такого обдумування й чіткого викладу легше
запам’ятовується
3. «Партитурне читання»
«Партитурне читання»
дозволяє за дві-три години одержати правильне уявлення про книгу,
довідатись, що там найцікавіше, який фактичний матеріал у ній можна
знайти
4. Види конспектів
Існує два види конспектів:
текстуальний конспект (найважливіші положення виписують у вигляді точно
документованих цитат) і вільний конспект (це стислий переказ праці)
5. Техніка конспектування
Техніка конспектування:
головні ідеї й положення книжки виділяти; цитати супроводжувати позначенням
сторінки; на полях робити короткі підзаголовки, що розкривають зміст розділу
2. Законспектуйте текст вправи 1 ст. 128 "Відкриття рентгенівських променів"
Прочитайте
речення. Укажіть, яку роль виконують у них виділені слова і сполучення слів. Чи
можуть вони доповнювати, конкретизувати чи звужувати значення тих слів, після
яких стоять?
Сонце заходило
червоно, на вітер. (Гр. Тютюнник) Восени, перед вилітом у вирій, тривожиться й табунами збирається птаство.
(М. Стельмах) Справді було душно, аж жарко, так
душно. (Панас Мирний)
2.Перегляньте відео.
Робота з підручником.§ 36 Опрацювання
теоретичного матеріалу.
3.Виконання
вправ і завдань.
3.1.Спишіть
речення, вставляючи замість крапок дібрані з довідки уточнюючі члени речення та
розставляючи розділові знаки. Поясніть уживання розділових знаків.
Внизу ... був присмерк. У серпні ...
смеркає дуже рано. (В. Арсеньєв) Край берега ... прив’язані човни. (Л. Глібов)
Звідти ... чуємо крізь садки: гуп-гуп! (О. Гончар)
Довідка: у затишку, та ще в похмурий день,
під деревами, згори десь.
Світова велич українського поета. Визначні діячі
світової культури про Шевченка. Його вплив на літератури інших народів.
Шевченко та історико-культурний поступ України. Ушанування пам’яті поета вУкраїні й за кордоном
1. Законспектувати статтю "Світова велич українського поета" (Підручник "Українська література", ст. 249).
Ностальгія за ідилією родинного життя, висока
філософія життя людини на землі («Росли
укупочці, зросли…»)
1. Прочитайте або прослухайте поезію «Росли укупочці, зросли…»
2. Перегляньте відео
3. Опрацюйте матеріал. Запишіть паспорт твору
Коментар.Відомо, що протягом
останніх декількох десятків років Шевченко хотів одружитися. Його бажання мати
сім'ю було сильним. Коли поетові було 46 років, він уподобав кріпачку Ликеру Полусмак, якій
виповнилося 20 років.Поезія «Росли укупочці, зросли...» написана 25 червня
1860 року, у перші дні закоханості поета в дівчину.Вона відіграла в житті Т. Шевченка воістину
фатальну роль. Їхнє кохання тривало, може, сто днів. Перші пориви осіннього
вітру принесли холод в їхні стосунки, вони так і не одружилися. Одна з версій –
дівчина не могла зрозуміти тонку душу поета. Це було останнє кохання
письменника, а вже через три місяці він помер.
Тема:звернення поета до Бога, щоб Всевишній сприяв щасливому
подружньому життю кожному, хто прагне одружитися.
Ідея:возвеличення гармонії, взаєморозуміння, дружньої підтримки, що є
обов’язковою передумовою для подальшого подолання труднощів тим, хто побрався.
Основна думка:Не плач, не вопль, не скрежет зуба — / Любов безвічную,
сугубу / На той світ тихий принести.
Жанр:інтимна лірика.
Віршований розмір:ямб.
Сюжет :у творі змальовано картину взірцевого подружнього
життя, сповненого любові; Шевченко
відображає український родинний ідеал.
Краса людських взаємин,
що постає перед очима поета, трактується ним як вияв Божої щедрої благодаті. У
вірші створено образ тихого радісного світу, що
в поета асоціюється з образом земного раю, внутрішньої гармонії та
злагоди з Богом. А людське життя поет розглядає як повсякчасний вибір,
волевиявлення й самоствердження.
Композиційні особливості.
Вірш складається з двох
тематично викінчених восьмирядкових строф.
У першій із них стисло відтворено життєву історію уявлюваної (типово
української християнської) подружньої пари.
У другій розповідь змінюється медитацією,
яка переходить у молитву, звернену до Бога, у якій звучать щирі й сердечні
роздуми, захоплення народним ідеалом щасливої родини.
Наявна надзвичайна ущільненість
подієвого ряду в першій строфі, що дало авторові можливість відтворити життя
героїв від їхніх дитячих років, коли вони «росли укупочці», і «Аж до самої
домовини».
Художні засоби :
Повтори:«росли-зросли»,
«розійшлись … зійшлись», «на той світ тихий».
Риторичні оклики:«Неначе
й справді розійшлись!», «Подай же й нам, всещедрий боже!»
Звертання:«Подай же й нам, всещедрий боже!»
4. Запишіть відповідь у
зошит!!!
Які є передумови для щасливого
подружнього життя? (Відповідь
оформи за допомогою прийому «Доміно»).
Щасливе подружнє життя — готовність піти на поступки , … .
Знайдіть у
лексичному словнику значення слів побратись, домовина та запишіть той варіант, який
підходить для цих слів у вірші «Росли укупочці, зросли...».
Це цікаво!
Вони так і не
побралися. Ликера вийшла заміж за перукаря Яковлева, народила йому дітей. А
коли діти виросли, стала готуватися до поїздки в Канев. Наважилася зробити це
тільки після смерті чоловіка 1904 року. Вона близько 10 років — аж до своєї
смерті 1917-го — жила в Каневі. Завжди у траурі, жінка приносила на гору
гостинці, роздавала їх дітям, годинами сиділа біля могили, розмовляла, плакала.
У книзі відвідувачів тих років лишився такий запис: «13 травня 1905 року
приїхала твоя Лукер’я, твоя кохана, мій друг. Сьогодні мій день янгола.
Подивись, як я каюсь».
Будова тексту. Мікротема й абзац. Ключові слова в тексті й абзаці
Прочитайте теоретичний матеріал
У тексті, що розкриває певну тему, визначають мікротеми, ключові слова.
Мікротема — це виділена в тексті окрема, відносно закінчена думка. Перехід від однієї мікротеми до наступної позначається абзацом.
Абзац — це сукупність тематично об’єднаних речень, в одному з яких називається тема. Абзац становить відносно закінчену думку, часто це окрема мікротема цілісного тексту.
Тематичним називають речення, що визначає в ньому предмет мовлення й окреслює межі теми. Воно важливе як для читача, так і того, хто створює текст. Тематичне речення дає змогу читачеві й мовцеві ясно визначити тему й строго дотримуватися її розвитку в інших реченнях. У наведеному вище уривку тематичним є перше речення. Воно визначає тему — розповідь про бурхливі потоки річки Черемоша.
Залежно від інтонаційного оформлення частин тексту межі абзаців бувають різними за обсягом. Один абзац може об’єднувати кілька мікротем і складатися з кількох речень (рідше — з одного).
Ключовими називають слова, яким належить визначальна роль у тексті. За ключовими словами здійснюють пошук матеріалів певної тематики в мережі Інтернет. Ключові слова в поетичних текстах мають велике смислове навантаження, за ними часто можна визначити мотив поетичного твору, наприклад: у ліричному вірші В. Симоненка «Ти знаєш, що ти — людина?..» ключове слово — людина; провідний мотив поезії — неповторність кожної людини як особистості.
Опрацюйте §34
1. Прочитайте текст і виконайте завдання.
Колоча́ва — унікальне село на Закарпатті, з чудовими гірськими краєвидами, чистим повітрям, мінеральною водою. Тут збереглося чимало незайманих пралісів із багатими флорою та фауною. Гори вкриті смерековими й буковими лісами. У лісах щедро родять горіхи ліщини, на луках і в перелісках — ягоди ожини, яфони, брусниці, малини та суниці.
Є чимало легенд про походження назви селища. Найпопулярніша з них розповідає, що береги річки, яка протікає через село, колись були дуже болотистими. Отож коли перші поселенці просувалися ними, то вода набиралася в постоли та видавала специфічні звуки: «чавк-чавк». Через це річку назвали Чавка. Як мешканців запитували, де вони живуть, то чули у відповідь: «Коло Чавки». З часом назва річки трансформувалася в Колочавку, а мальовниче село прозвали Колочава (О. Сіренко).
A. З’ясуйте основну думку тексту, його стиль. Запишіть.
Б. Визначте тематичні речення в кожному абзаці. Випишіть їх.
2. Виконайте домашнє завдання на ст. 123 підручника "Українська мова. 9 клас"
«Місце
для дракона» Ю. Винничука – повість-казка про сучасний світ, у якому й досі
живуть «драконячі закони»
Перегляньте буктрейлер твору. Вам цікаво? Розпочинаємо роботу
Опрацюйте теоретичний матеріал. Складіть
конспект за пунктами, що подаються.
1. «Дослідження
історії написання повісті».
Для
дитячої аудиторії Юрій Винничук зазвичай творить у жанрі літературної казки,
однак дещо модифікованої, поєднаної з іншими жанрами. Зокрема, серед найвідоміших
дитячих книжок письменника повість-казка «Місце для дракона», яка розповідає
про травоїдного дракона Грицька, що зображений не як жорстокий хижак, а як
мрійник та романтик. Уперше твір з’явився у 1990 році у збірці «Спалах»,
окремою книгою вийшов у 2015 роціухарківському видавництві «Фоліо». У 2016 році
з’явилося друге видання повісті у Дитячому арт-видавництві «Чорні вівці» в
Чернівцях.
Також
у 2016 році створено аудіокнигу «Місце для дракона», яку озвучила Катерина
Шестакова.
2. «Дослідження
особливостей назви повісті».
Назва повісті-казки Юрія Винничука – «Місце для дракона».
Що ж мав на увазі автор, назвавши так твір?
У Стародавній Греції був такий вираз: «Драконівські закони писані не
чорнилом, а кров’ю», пов’язаний з діяльністю давньогрецького правителя Дракона
(за іншими джерелами Драконта). Звід законів, уведений ним, передбачав
надзвичайно суворі покарання – смертну кару за провини.Закони настільки закріпились у тогочасному суспільстві, що відмінити їх не
наважувались і наступні правителі Греції.
Дракон – збірна назва, що об’єднує ряд міфологічних і
фантастичних істот. Слово «дракон» використовується в найменуваннях деяких
реальних видів хребетних, переважно рептилій і риб. Образ дракона широко
поширений у фентезі, а також використовується у феншуй та астрології. Це
змієподібна істота великих розмірів, котра, у деяких розповідях, харчується
людьми, має кілька голів, може літати та видихати полум’я зі своєї пащі,
володіє чарівними здібностями.
Розповіді й легенди про драконів
відомі практично всім народам світу. Характеристики драконів і ставлення до них
у культурах різні. У традиції країн Далекого Сходу дракони здебільшого
зображаються добрими, покровителями людей. Західній традиції властиве
зображення драконів злими істотами, з якими вступають у бій шляхетні лицарі.
Твір «Місце для дракона» – напрочуд
дивна історія, в якій усе навпаки: дракон на ім’я Грицько – це не лютий і
кровожерливий хижак, що поїдає молодиць, а добрий травоїдний мрійник та
романтик, натомість лицарі на чолі з володарем королівства – злі та підступні. Дракон
милується метеликами, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери замість
людських останків – доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він
спрямовує тільки вгору, щоб не нищити природу. Дракон не їсть м’яса і не хоче
нікого вбивати. Але традицій ніхто не скасовував, і вони зобов’язують будь-що
знищити дракона. Добро і
зло міняються масками – люди стали драконами, а Грицько-дракон більше людина,
ніж самі люди. Отож, чи зможе зрозуміти він закони людського світу, а головне –
виправдати їх? Чи знайдеться місце драконові-метелику серед придворних інтриг,
королівських змов, лицарських поєдинків і боротьби за принцесу та Люботинське
королівство?…
3. «Дослідження жанру
твору».
Автор визначає твір як повість-казку. Даючи одне з інтерв’ю, Юріій Винничук сам зауважив, що ще й досі дуже
любить казки, і йому здається, що він постійно їх пише. Повість-казка єодним з досить цікавих жанрів дитячої
літератури, яка на прикладі вигаданих ситуацій пропонує розібратися в стосунках
людей, вчитися відрізняти погане від хорошого, оцінювати вчинки персонажів. Цей
жанр створює вигадані світи, але при цьому дає можливість знайомитися зі світом
реальним, його правилами та особливостями. Крім того, в повісті-казці діють
вигадані персонажі, відбуваються чарівні події.
Повість – епічний жанр середнього розміру. Частіше за все їй відводять місце між
романом і оповіданням.
Повість-казка, або казкова повість вирізняється тим, що в ній, як і в
казці, багато вигадки та фантазії, але персонажі діють протягом тривалого часу.
«Місце для дракона» – твір фантастичний,
проте написаний без прикрашування подій та вчинків, тому це реалізм. Потрібно
увести поняття «магічного реалізму», який є провідним методом творчості Юрія
Винничука.
Магічний реалізм – це реалізм, у якому органічно поєднуються елементи
реального та фантастичного, побутового та міфічного, дійсного та уявного,
таємничого. Магічний реалізм притаманний літературі Латинської Америки.
4. «Сценічна історія повісті».
У 2018 році в Київському
малому драматичному театрі
з’явилася вистава «Місце для дракона»за однойменною повістю Ю. Винничука. Це чарівна казка про добро,
відповідальність, людяність та нелегкий вибір, який кожному з нас доводиться
робити. А, може, й не казка. Бо, придивіться уважніше: поряд із нами насправді
живуть й добрі дракони, й підступні князі, благородні й не дуже лицарі та
нещасні князівни.
Також у 2018 році у Київському академічному театрі на Липках поставлено
виставу «Місце для дракона» за твором Юрія Винничука. Режисер-постановник –
Олег Мельничук. У виставі відтворено казкову історію про сумну
і похмуру державу. В один прекрасний момент виявляється, що там оселився... дракон. І дарма, що він
має тонку вразливу душу –
дракона треба вбити. Невже суспільство може бути таким жорстоким? Чи переможуть
справедливість та людяність?
Прочитайте повість-казку "Місце для дракона" або скористайтеся аудіоказкою
Біблія в житті Т. Шевченка. Світле пророцтво поета
(«Ісаїя. Глава 35»). Художня інтерпретація творів із Книги псалмів, риси її
національної своєрідності у Т. Шевченка. Глибока смута пророка занепадом
моральності, неправедними діяннями «сильних світу», пригнічення люду новими,
внутрішніми «ворогами». Біблійні реалії в текстах творів. ТЛ: псалом.
1. Опрацюйте теоретичний матеріал
Біблія – книга, перед якою схиляють голови
мільйони людей. Так триває вже два тисячоліття. Її поважають і жебраки, й
імператори. Тарас Шевченко не лише молився з Біблією в руках, а й всіляко
використовував біблійні образи у своїй творчості.
Аналіз твору «Ісаія. Глава 35» Т. Шевченка (записати до зошита)
В основі поезії «Ісаія. Глава 35» – біблійна легенда про «дива
Господнії». Вірш має підзаголовок «подражаніє», тобто наслідування біблійного
пророцтва Т. Шевченко відтворює
образ дороги як шляху щасливого життя українського народу в майбутньому.
Тема: мрія поета про
розбудову гармонійного життя вільних людей.
Ідея: впевненість Т.
Шевченка у святість Божої правди, яка запанує на землі, віра у щасливе й вільне
життя.
Основна думка: «Оживуть степи, озера, / І не верстовії, / Скрізь шляхи святії /
Простеляться».
Жанр:
переспів з Біблії.
Теорія літератури (вивчити)
Переспів – твір одного автора, що написаний за мотивами,
подобою твору іншого автора, часто зі зміною смислових домінант, зміщенням
акцентів та ін.
Псалми – пісні релігійного змісту, створені біблійним
царем Давидом.
Історична довідка
Ісаія
– біблійний пророк – народився близько 765 року до Р.Х. в Єрусалимі.
