Рушник, що вміє промовляти

Оформлення: вишиті речі, газети про вишивку написи «Хата без рушників - родина без дітей», «Не лінуйся, дівонько, рушники вишивати, буде чим гостей шанувати», «У кого мати рідненька, у того сорочка біленька і голівка гладенька».

ХІД ЗАХОДУ

Рушник

Він причаївся на бильці мого ліжка –

Вишитий із країв, пташками та вишнями,

Увесь білий, а впоперек –

Червона стрічка,

 Наче сонця схід над криницею...

 Вишивала бабуся його молодою.

Тягнула голкою радість і біль,

І вплітався рушник цей у щербату долю,

А на ньому - і хліб, і сіль...

Крізь стрічну даль,

Крізь журбу і печаль

Він до мене прийшов

І мені приніс щебетання птахів,

Мрії жагу, солоність бабусиних сліз

І народного генія невмирущу печаль.

Вивчення творчості Микити Павловича Годованця

Дослідження за творами поетів Гайворонщини

Поезія Розумець Павлини

Я хочу миру в Україні! 
Здається це лише слова, та що робити?
На серці знову чути шум і крики .
А думка хоче вільною літати,
Не плакати, не слухати гармати.
Я хочу миру в Україні!
Чи знову відібрали в нас свободу?
Забрали Крим, зганьбили його вроду.
Й бійці не п’ють удома чисту воду,
А все чекають миру і відходу.
Я хочу миру в Україні!
Відважні воїни – солдати волі,
Із зброєю в руках на поклик долі.
Ви мусите з «братами» воювати,
Хоч зрадників не можна так назвати!
Я хочу миру в Україні!
Ми знову свій чорнозем захищаєм,
На оборону рідної землі стаєм.
Ми віримо, ми боремось, ми знаємо:
До правди шлях яким йдемо.
Я хочу миру в Україні!

Голодний 33 - й...

Голодомор 1932 – 1933 років – геноцид українського народу (за творами Галини Берізки

Мета: через вивчення творчості письменників рідного краю розкрити перед учнями одну з найстрашніших сторінок українського народу - великий голодомор 1933 року, осмислити причини голоду та засудити тоталітаризм як злочинну форму влади, здатну безкарно знищувати свій народ; вчити учнів самостійно висловлювати свої думки з приводу прочитаного; виховувати непримиренність до чужої волі над рідним народом.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Форма уроку: урок-реквієм.

Обладнання: на столі –  пшеничні колоски, перев’язаних чорною стрічкою, свічка у підсвічнику, хліб на вишитому рушнику; виставка книг та фотодокументів,  книга-меморіал «Голод 1932-1933рр»; на дошці мапа України; тексти творів, презентація до уроку.

Епіграф:

…Не хочеш вірити, а віриться,

Що це було у нас – не там…

Хай крик мільйонноротий вирветься:

«Ганьба тиранам і катам»!

                                 Костянтин Лесьєв-Лесь   

Розробка уроку літератури рідного краю

Літературний ярмарок

Мета: знайомити учнів із кращими надбаннями української літератури; виховувати стійкий інтерес до читання  художніх творів, почуття патріотизму, шанобливе ставлення до кращих представників української інтелігенції; розвивати вміння виразно декламувати художні твори, інсценізувати уривки текстів різних жанрів.

Обладнання: виставка творів Остапа Вишні, Павла Глазового, Богдана Лепкого, І. С. Нечуя-Левицького; ілюстрації на тему українського ярмарку, осінні види, портрети письменників.

Хід заходу

Ведучий: Бонжур!

Ведуча: Хеллоу!

Ведуча: Привіт!

Ведучий: Здрастуйте панове!

Ведуча: Хлопці чорноброві

Ведучий: І дівчата пишні, як у саду вишні!

Ведуча: Діти й дорослі!

Ведучий: Усі, усі, хто тут сьогодні!

Ведуча: Забудьте про уроки, всі справи і мороки!

Ведучий: Запрошуємо всіх на ярмарок, та не простий, а літературний!

Ведуча: На цьому ярмарку ніхто нічого не купує і не продає, та у всіх є змога придбати дещо новеньке.

Ведуча: Так, ми пропонуємо мандрівку творами письменників, що народилися в листопаді чи якимось іншим чином пов'язані із цим осіннім місяцем.

Проблемно-пошуковий метод на уроках української мови та літератури

Актуальність і перспективність досвіду:

• сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти;

• несе позитивну мотивацію учнів до пізнавальної діяльності, потребі в  самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні; 

• забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини;

• дозволяє  гарантувати досягнення певного стандарту освіти;

• забезпечує особистісно орієнтовану модель навчання;

• робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку української мови та літератури.

Мета досвіду:

• створення атмосфери співробітництва, взаємодії вчителя та учня;

• розвиток соціальної та громадянської компетентності дитини;

• створення оптимальних умов для розвитку творчого потенціалу  дитини на уроках словесності;

• розвиток самоосвітніх навичок учнів.

Всякий правильний метод навчання, вказував К. Д. Ушинський, від відомого повинен переходити до невідомого, а не навпаки. При такому методі навчання збуджується самостійна робота учня, яка складає основу всякого вчення. К. Д. Ушинський підкреслював, що метод - це інструмент в руках вчителя, який служить не тільки для введення тих чи інших істин в голову дітей, а й для керівництва за спостереженням й мисленням дітей під час вивчення ними предметів і явищ навколишнього середовища.