Поняття про відокремлення
2. Вивчіть теоретичний матеріал §31
Блог Розумець Олени Степанівни - вчителя української мови та літератури Червоненської філії Комунального закладу "Хащуватський ліцей" Гайворонської міської ради Кіровоградської області
1. Відновлення знань про особливості
публіцистичного стилю мовлення.
Пригадаймо, що ми знаємо про публіцистичний
стиль?
Слово
«публіцистичний» походить від латинського слова, що означає «суспільний,
державний». Спільнокореневим зі словом публіцистичний є слово «публіцистика»
(суспільно-політична література на сучасні актуальні теми).
Пригадайте й назвіть ознаки публіцистичного
стилю (точність,
логічність, піднесеність, офіційність)
Мета:
Інформувати,
передавати суспільно значущу інформацію з одночасним впливом на читача,
слухача, уселяти їм певні ідеї, послуги, спонукати до відповідних вчинків та
дій.
Сфера використання:
Суспільно-економічні
відносини;
Культурні
відносини;
Політичні
відносини
Інтерв’ю –
це жанр публіцистики, бесіда журналіста з однією або кількома особами, що
проводиться у вільній манері для з’ясування нових відомостей, встановлення
подробиць, визначення чиїхось позицій, поглядів на певні події.
Інтерв’юер –
той, хто проводить інтерв’ю; людина, яка перебуває у безпосередній взаємодії з респондентом з метою одержання від нього інформації.
Респондент
(англ. Respond –
відповідати) – особа, яка є джерелом, комунікатором
спеціальної інформації під час опитування.
Процедура інтерв’ю передбачає:
Вибір
об’єкта (тобто особи з якою слід проводити інтерв’ю)
Визначення
місця і часу проведення інтерв’ю
Залежить від цілей і направленості інтерв’ю
Види інтерв’ю:
Інформаційне –
ознайомлює аудиторію з відомостями про особу, її діяльність, погляди.
Аналітичне –
містить аналіз фактів, поглядів, учинків, відповідаючи при цьому на запитання:
чому? яким чином? що це означає?
Інтерв’ю-портрет –
розкриває особистість співрозмовника, створює його характеристику, висвітлює
систему його цінностей.
А тепер ми можемо
обговорити, про що ж повинен подбати юний журналіст, щоб інтерв’ю стало успішним.
1)
вибрати
об’єкт і тему розмови;
2)
чітко
усвідомлювати, що саме хоче дізнатися;
3)
налагодити
контакт з майбутнім співрозмовником;
4)
розробити
питання;
5)
під
час розмови викликати довіру, вміти вчасно зупинитися;
6)
запитувати
про те, що потрібно для матеріалу;
7)
не
соромитися незнання чогось;
8)
бути
тактовним у поведінці;
9)
використовувати
технічні засоби фіксації інформації.
3. Прочитайте запитання та оберіть одне з
них, на яке ви б самі хотіли дати відповідь. Дайте на нього відповідь.
1. Ваша найхарактерніша риса?
2. Яка ваша мрія про щастя?
3. Що для вас є найбільшим нещастям?
4. Яким би ви хотіли бути?
5. Ваш улюблений колір?
6. Ваші улюблені письменники (поети)?
7.Улюблений літературний герой?
8. Здібність, якою ви б хотіли володіти?
4. Взяти
інтерв’ю у матері, батька, бабусі або дідуся. Записати його (розділові знаки як
при діалозі).
2. Виконайте тест.
А Тоді він запустив блискавкою руки в воду,
піймав рибу коло голови і заклав пальці в її зябра (А. Чайковський).
Б То золоте дитинство дзвонить дзвіночками в
гаях, синіми волошками зоріє в полях, бризкає водою на Ворсклі... (І.
Багряний).
В Кость радо слухатиме її простеньке,
невибагливе, провінційне оповідання... (Б. Антоненко-Давидович).
Г Не мав за своє життя бідолаха ні подяки, ні
доброго слова (О. Гончар).
2.
Укажіть речення зі вставним словосполученням.
А Коротко кажучи, це треба зробити сьогодні.
Б У горах (а в Україні він росте переважно в
нижньому гірському лісовому поясі Карпат) ялівець почуває себе добре (Дит.
енц.)
В Андрій посміхнувся радісно, може, вперше за
всі тижні окупації (В. Вакуленко)
Г Сизокрилий орле, високо літаєш, а чи далеко
мого сина у війську вбачаєш? (Нар. тв.).
А У
Вербний тиждень, за народним віруванням, не можна сіяти городини... (З
журн.)
Б Знаю, знаю, дівчинонько, чим я тебе
розгнівив: що я вчора ізвечора із другою говорив (Нар. тв.).
В
Верни до мене, пам’яте моя... (В. Стус)
Г
О сарнонько, приходь вечірньою добою на скло прозорих вод... (О.
Олесь)
А. Крикнула Мотря на порозі так, що двері з обох хат разом одчинились і
з дверей повискакували всі і Карпо, й Лаврін, і Кайдашиха, й Мелашка (І. Нечуй-Левицький ).
Б. Тиша була наповнена всякими звуками і дзвінкою піснею жайворонка, і
дзижчанням польових мух, і тихим мелодійним шелестом стиглого жита (М. Коцюбинський).
В. Широка синя стрічка в материному очіпкові, біла сукня на дочці,
червона стрічка, котрою був підперезаний Олесин стан, червоний бант в косах усе
так налякало студента, що він сидів як на шпильках (І. Нечуй-Левицький).
Г. Хай на ньому цвіте росяниста доріжка, і зелені луги, й солов’їні
гаї, і твоя незрадлива материнська ласкава усмішка, і засмучені очі хороші твої
(А. Малишко).
Д. Вони всіляко підступали до Івана і щирістю, і насмішками, і жартами,
і направду (І. Франка).
Е. Лози, кручі, висип, ліс усе блищить і сяє на сонці (О. Довженко).
5. Укажіть речення, в яких є вставлені
речення (розділові знаки пропущено).
А Далеко-далеко те знають хіба що лелеки
розкидала доля кептарики і сіряки (Б. Олійник).
Б Коли морська зірка повзе то один
із променів трохи піднятий і виставлений уперед
(Дит. енц.).
В За його
розрахунками він уже повинен бути навпроти літака (В. Вакуленко).
Г
Зоре моя вечірняя зійди над горою поговорим тихесенько в неволі з тобою (Т.
Шевченко).
Д В усіх морях та океанах нашої планети
водяться морські істоти що називаються морськими зірками (Дит. енц.).
Е Коли Сашко думав про матір а він тепер думав
про неї майже постійно він ніби стояв на гарячому пружному вітрі (В. Дрозд).
А. Сестрицю, Інно, чайко, дядьку, хлопче.
Б. Королево, село, коромисло, Славо, Мирослав.
В. Андрію, женче, козаче, їжаче, жінко, учителю.
Г. Пісне, вітре, доле, Дніпре, братику, місяченьку.
Д. Поле, Ілле, поезіє, друже, куме, весна.
Е. Сергію, Марино, калина, жуче, осене.
ІІІ. Завдання достатнього рівня (7 завдання оцінюється у 2 бали, 8 – 4. Разом: 6 : 2 =3)
Якісь занедбані певно від старих ще хазяїнів жоржини і червоні невибагливі півники побіля веранди в саду здавалось по-особливому сьогодні прибрались (Б. Антоненко-Давидович.)
8. Установи відповідність між реченнями та значенням ужитих у них вставних слів.
1
почуття; А А
спори, наприклад, опенька, можна
2
оформлення
думки; розгледіти, якщо покласти шапку зрілого
3
ввічливість; гриба на темний папір.
4
невпевненість. Б
Але, мабуть, найдивовижніше у цієї
рослини — її шишки (Дит. енц.).
В Даруйте,
чи можна зайти до кабінету?
Г На жаль, квітки папороті ніхто ніколи
не бачив (Дит. енц.).
Д
У мене душа, зрозумійте, піснями аж бринить.
(Ліна Костенко)
Уявіть себе екскурсоводом. Розкажіть
гостям вашого міста про певну місцевість, будівлю або пам’ятник, використовуючи
однорідні члени речення, звертання і вставні слова. Підкресліть їх у тексті.
Орієнтовний обсяг роботи
– 10-12 речень.
·
дорослішання
дітей;
·
самотність
людини;
·
відсутність
повноцінного спілкування з дорослими;
·
підлість і
відкритість;
· жорстокість
молоді, ставлення до братів менших – тварин;
·
віра у свій
талант;
·
стосунки в
середовищі дітей;
·
самовдосконалення
й самореалізація дитини;
·
відповідальність
людини за свої вчинки;
·
дружба в житті
людини;
·
призначення
людини на землі;
·
формування
характеру підлітків;
·
протистояння
брехні і правди.
3. Дайте відповіді на тестові запитання на ст. 162 (1, 2, 3, 4, 5, 6).
► Записати текст, розставляючи пропущені розділові знаки. Дослідити синтаксичну організацію висловлювання. Знайти складні синтаксичні конструкції. Визначити вид їх.
Кожного ранку Час відкриває нам кредит на 86 400 секунд.
Був початок липня 1844 року. День видався напрочуд сонячний
і жаркий. Надвечір подув легенький північно-західний вітерець, по небу попливли
хмари, пішов рясний теплий дощ. Дощовий вечір змінила чудова біла ніч. Додому
Тарас повертався пізно. Йшов безлюдними вулицями, пригадував події прожитого
дня: з ранку до полудня працював у Академії, на обід потрапив до Євгена
Павловича, якого довгенько не бачив. Наговорилися від душі. Євген Павлович
прочитав останній розділ свого нового роману «Чайковський», а він познайомив
Гребінку зі своєю останньою поемою «Слова». Гребінка уважно прочитав раз,
вдруге і замислився:
-
Скажи,
навіщо ти пишеш? Невже ти думаєш, що хтось надрукує цю поему? Читаєш – і
страшно стає. За тебе, Тарасе, страшно.
-
Знаю,
все знаю, дорогий Євгене Павловичу. Але інакше писати не вмію. Ні серце, ні
совість не дозволяють писати по-іншому. Кажете, не надрукують? Ну й що ж?
знайдуться такі, що переписуватимуть, читатимуть своїм однодумцям. Я вважаю –
це головне.
Ось уже п’ять
місяців спливло, як він повернувся з України, а перед очима знову і знову
повстали картини жахливих страждань кріпаків, дикого свавілля панів, і ці
спогади не давали покою, ятрили серце. Знову й знову перегортав у своїй пам’яті
сторінки баченого ним на рідній землі. Багато змін сталося в його житті
протягом тих майже п’ятнадцяти років, відколи він залишив свою знедолену
батьківщину. Так не змінився його рідний край за ці п'ятнадцять років. Хіба що
неволя й рабство стали лютішими, стогін народний ще голосніший, а хвилі гніву
людського ще потужніші.
(з
книги Д. Красицького «І оживе добра слава»)
2.Пройдіть тестування.
Код доступу 9202924, використати цей код,
Дід ПлатонКрасивим і суворим малює автор діда Платона: «Він стояв на кормі з веслом, суворий і красивий, і дивився вперед поверх нас».
*Тікаєте, бісові сини?
* Чого вони так тієї смерті бояться?
* Треба перевезти, нехай вже тікають.
* Раз уже війна, так її нічого боятися. Уже якщо судилася вона кому, то не втечеш од неї нікуди.
* А це — казна-що, не люди.
*Не вміли шануватися, так уж повезем, тікайте, чорт вашу душу бери…
* Страшний суд, чи що, починається?
* Шутка сказать, скільки землі доведеться одбирати назад. А це ж усе кров!
* ..коли цілиш у ворога, возненавидь ціль.
Дід Савка
Портретна характеристики: «Савка вийшов із своєї хатки і дивився на нас як намальований. Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою. Був би він сильно схожий на святого Миколу- угодника, коли б величезна, мов коров’ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору светр не висів на ньому, як на хлопчику батьків піджак».
Капітан Колодуб про дідів:
*…дід-рибалка перевернув мені тоді всю душу;
* …діди, мов добрі річні духи;
*…вони були сміливі, діди оті, сердиті і не боялися смерті;
* Мені здалося, що мене перевозять на той світ. Сором, і розпач, і невимовний
жаль, і безліч інших гострих почувань.
*Він продовжував з Савкою свою розмову, образливу і гірку для нас.
*Я дивився на діда Платона і з насолодою слухав кожне його слово. Дід вірив у нашу перемогу. Він був для мене живим грізним голосом нашого мужнього народу.
*Я не витримав далі дідових розмов, — так важко було мені його слухати. В цю мить він здався мені жорстоким і несправедливим дідом.
*Це була його правда. Він стояв на кормі з веслом, суворий і красивий, і дивився
вперед поверх нас.
*Я вийшов із човна на берег абсолютно спустошений і разом з тим якийсь неначе зовсім інший, новий.
* По сухому темному його лицю текли сльози і падали в Десну.
*А все ж таки нічого в світі я б так не хотів, як після війни поїхати на Десну до діда Платона.* І поклонитися діду Платону в ноги за науку.