18.03.2022

 Моральний урок діда Платона й діда Савки для солдатів у повісті Олександра Довженка «Ніч перед боєм». Характеристика образів

1. Вправа «Сюжетний ланцюжок». Відновити порушену послідовність. Записати події у вірній послідовності.

1. Прощання бійців з дідами.

2. Стежкою до річки.

3. Бесіда Івана Дробота з командиром Петром Колодубом про внутрішній секрет.

4. Розповідь Івана Дробота про долю дідів.

5. Відступ на схід  бійців вдень і вночі.

6. Перевезення через Десну.

Доведіть, що твір «Ніч перед боєм» за жанром оповідання.

Характеристика головних образів твору - дідів Платона і Савки

Що робить їх мудрими й красивими? Чому їх названо «добрими річними духами»? Скористайтесь цитатами при написанні відповіді.
 

                                       Дід Платон

Красивим і суворим малює автор діда Платона: «Він стояв на кормі з веслом, суворий і красивий, і дивився вперед поверх нас».
*Тікаєте, бісові сини?                                                                         
* Чого вони так тієї смерті бояться?
* Треба перевезти, нехай вже тікають.  
*  Раз уже війна, так її нічого боятися. Уже якщо судилася вона кому, то не втечеш од неї нікуди.                                                                 
* А це — казна-що, не люди.      
 *Не вміли шануватися, так уж повезем, тікайте, чорт вашу душу бери…
* Страшний суд, чи що,  починається?
* Шутка сказать, скільки землі доведеться одбирати назад. А це ж усе кров!
* ..коли цілиш у ворога, возненавидь ціль.
                                                       

 

Дід Савка
Портретна характеристики: «Савка вийшов із своєї хатки і дивився на нас як намальований. Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою. Був би він сильно схожий на святого Миколу- угодника, коли б величезна, мов коров’ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору светр не висів на ньому, як на хлопчику батьків піджак».

 

Капітан Колодуб про дідів:
 *…дід-рибалка перевернув мені тоді всю душу;
 * …діди, мов добрі річні духи;
 *…вони були сміливі, діди оті, сердиті і не боялися смерті;
 * Мені здалося, що мене перевозять на той світ. Сором, і розпач, і невимовний 
   жаль, і безліч інших гострих почувань.
 *Він продовжував з Савкою свою розмову, образливу і гірку для нас.
 *Я дивився на діда Платона і з насолодою слухав кожне його слово. Дід   вірив у  нашу перемогу. Він був для мене живим грізним голосом нашого мужнього народу.            
 *Я не витримав далі дідових розмов, — так важко було мені його слухати. В цю мить він здався мені жорстоким і несправедливим дідом.
 *Це була його правда. Він стояв на кормі з веслом, суворий і красивий, і дивився
  вперед поверх нас.              
*Я вийшов із човна на берег абсолютно спустошений і разом з тим якийсь неначе зовсім інший, новий.
* По сухому темному його лицю текли сльози і падали в Десну.
*А все ж таки нічого в світі я б так не хотів, як після війни поїхати на Десну до діда Платона.

* І поклонитися діду Платону в ноги за науку.