Афоризми Григорія Сковороди

 Афоризми Григорія Сковороди

23.10.2020

 

Складносурядне речення, його будова і засоби зв’язку. Смислові   зв’язки між частинами складносурядного речення

1. Робота зі статичною таблицею. Розгляньте таблицю «Складносурядне речення».

2. Робота з підручником. Опрацювання матеріалу на ст. 52 § 14

3. Виконайте вправи 1,  2, 3 на ст. 53, вправу 5 на ст. 54

23.10.2020

 УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДОБИ РЕНЕСАНСУ ТА БАРОКО

1. Робота з підручником. Прочитайте матеріал на ст. 54 - 57. Складіть опорний конспект за планом:

1) Братства.

2) Освіта. Острозька академія. Києво-Могилянська академія.

3) Книгодрукування.

4) Представники ренесансу та бароко в українській літературі (С. Оріховський, 

І. Величковський, І. Вишенський, С. Климовський). Випишіть визначення ренесансу та бароко.

2. Перегляньте відео

3. Запишіть власні враження від почутого (в зошиті або голосове повідомлення, надішліть в групу).

22.10.2020

 

Фольклорні мотиви поезії «Ой три шляхи широкії»

1.   Прослухайте або прочитайте в підручнику поезію «Ой три шляхи широкії».

2. Дайте відповіді на запитання (письмово в зошиті або надішліть голосове повідомлення).

-                 Із чим пов’язано те, що брати вимушені були йти кожний своїм шляхом з України на чужину?

-                 Чому шляхи названо широкими?

-                 Кого залишили брати в рідному краї?

-                 Які образи-символи згадуються у творі?

3. З’єднайте символ зі значенням

Символ	Значення
1. Число три	1.Чоловіча стать
2. Шлях	2.Жіноча стать
3. Висаджування дерев	3. Знак надії
4. Усихання дерева	4. Людська доля
5. Ясен і явір	5.Єдність світів, саме життя
6. Тополя і калина	6. Нещастя, хворобу, смерть.
7. Шлях, зарослий терном	7. Символ забуття або неможливості повернутися

Прийом “Фішбоун”. Скориставшись текстом твору, підручником заповніть скелет. Висновок у хвості.

 

Прочитайте та доповніть висновок.

Спустошливі війни, ворожі набіги, злидні упродовж століть унеможливлювали щасливе родинне життя – запоруку розквіту будь-якої нації. Через те Україна так знесиліла, знекровилася – «бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла» . Саме чоловік має бути ініціатором створення родини та її захисником.

22.10.2020

 Простий  і складений дієслівний присудки

 1. За таблицею повторити, яку будову має складений дієслівний присудок, чим він відрізняється від простого дієслівного.

 

2. Записати речення, ставлячи дієслова у відповідній формі способу і часу. Підкреслити головні члени речення.

Слово «етикет» (примандрувати) у нашу мову з французької через посередництво російської і польської.

2.Дотримуючись правил мовного етикету, ми передусім (засвідчувати) свою вихованість, шану й уважність до співрозмовника.

3.Частина формул мовного етикету поступово (архаїзуватися). 

4.Мовний етикет (не обмежуватися) тільки  розмовно-побутовим стилем.

5.Особливості мовного етикету (простежуватися) у виборі певних виразів і їх поєднанні.

6.Поряд із функціональним стилями (виділятися) також стилі експресивні.

7.Суттєво (впливати) на вибір етикетного виразу тональність спілкування.

9.(Змінюватися) етикетна формула і залежно від статі співрозмовника.

 

3. Виразно прочитати уривки з поетичних творів. Звернути увагу на  виділені присудки. З’ясувати, до простих чи складених вони належать.

 1.Білі акації будуть цвісти в місячні ночі жагучі; промінь морями заллє золотий річку, і верби, і кручі… 

2. Будуть тебе кликать у сади зелені хлопців чорночубих  диво-наречені. 

3.Усі, хто про безсмертя мріє, хай  схиляться до споришу.

4. Буду згадувать серця пожари, як на гору до неї я йшов. 

5. І нехай пливе за роком рік, буду, мамо, горда і вродлива , з тебе дивуватися повік.

6. Будуть крани водою шуміти. Будуть клумби широкі цвісти.

 Запам’ятайте!!!!!!

Присудок, виражений дієсловом складеної форми майбутнього часу, належить до простих.

4.     Скласти прості поширені речення так, щоб подані сполучення слів виступали в ролі складених дієслівних присудків

Хочу сказати, намагався зауважити, почав використовувати, можуть виконувати, повинні уникати.

 5. Лінгвістична гра «Третє зайве». Прочитати речення. Виділити в них присудки. Знайти «зайве» речення. Свій вибір обґрунтувати.

 1.Віщуни завжди вміють складати слова в магічні формули. 

2. Вираз «Доброго здоров’я!» може поєднуватися й з дієсловами бажаю, зичу. 

3. Окрім загальномовних, традиційних для всієї нації вітальних виразів, українці використовують також регіональні .

6. Розподіліть речення, визначивши вид присудка.

  

Чекаю на результати вашої роботи в групі!!!!!

20.10.2020

 

Тема. «Слово о полку Ігоревім». Образи руських князів у творі.  Наскрізна ідея патріотизму. Символічно-міфологічні образи та їхнє значення.

- Розгляньте родовід руських князів, імена яких згадується в літописі.

- Прослідкуйте родинні стосунки учасників битви на річці Каялі.

- З’ясуйте, які відносини були між учасниками битви. Чи могло це вплинути на результат бойових дій?

- Поміркуйте чому у битві не брав участь Київський князь.

- Виділити на схемі імена тих князів, які взяли участь у поході.

 

 Користуючись матеріалом, охарактеризуйте одного із князів (письмово).

Князь Ігор

Ігор Святославович для автора є втіленням князівських доблестей.
Він мужній, сповнений «ратного духа». Жадоба «испити шеломомъ Дону», почуття воїнської честі відтісняють страшне віщування — затемнення сонця. Справжній лицар, він ігнорує недобрі прикмети, вважає, що краще вмерти від меча, ніж потрапити в полон.

Ігор молодий, гарячий, відважний, але необачний. Він сміливо веде на ворога свої полки, не зважаючи на страшні віщування. У таких людей сильний розум програє в боротьбі з бажаннями.

Високе благородство Ігор виявляє під час вирішальної битви, коли він в розпалі бою «заворачает» полки на допомогу брату Всеволоду, що теж виступає лицарем.

Автор виявляє до Ігоря любов і симпатію, називає його соколом, сонцем. Коли Ігор потерпів поразку, печалиться вся природа, вся Русь.
Ігор — це «свhт свhтлый», а Кончак «чhрный ворон»; напередодні битви «чрныя тучя с моря идут, хотят покрыти 4 солнца». Зате, коли
Ігор повертається на Русь; знову «сонце свътится на небесъ».
І все ж в зображенні Ігоря виявляється двоїстість. Співчуваючи їм, пишаючись їхньою мужністю, сумуючи з приводу невдач, автор водночас засуджує егоїстичну вузько місцеву політику цього князя, міжусобиці, що підривали міць батьківщини, її благополуччя: «Се мое, а то мое же».
За словами Д. С. Лихачова, «…сам по собі Ігор Святославович не поганий і не хороший: скоріше хороший ніж поганий, але його вчинки погані і це тому, що над ним тяжіють забобони феодального суспільства і хибні погляди епохи… Ігор Святославович — син епохи. Це «середній» князь свого часу: хороший, мужній, він у певній мірі любить вітчизну, але безрозсудний і недалекоглядний, більше турбується про свою честь, ніж про честь вітчизни». Гірка поразка Ігоря — це розплата за його егоїзм і самовпевненість.
Зважаючи на це, автор «Слова…» зобразив князя Ігоря не як людину-ідеал, а як звичайну людину — з її мужністю, безстрашністю і з життєвими вадами одночасно. Саме цим приваблює і автора, і читачів.

 

 Князь Всеволод.

У «Слові…» відводиться також велике місце зображенню вчинків Всеволода — брата Ігоря. Автор явно симпатизує герою, бачить в ньому сміливого воїна, здатного постояти за рідну землю.

Всеволод — лицар до билинного богатиря. Як і до Ігоря, до Всеволода виявляє двоїстість. Підносячи його мужність, винахідливість, благородство, в той же час засуджує за безросудливість, необачність, егоїзм.

 

Князь Святослав.

Важливе місце у «Слові…» займає образ київського князя Святослава. Він замальовується як глава всієї Руської держави, який турбується про загальноруські інтереси. Це не тільки мудрий державний діяч і організатор ефективного захисту Вітчизни, й талановитий воєначальник, який в 1184 році зумів об’єднати Русь сили і розгромити половецьке військо. Слава про цю перемогу вийшла далеко за межі Русі.

 

Князь Ярослав

Ярослав Всеволодович (1139—1198) — чернігівський князь (1177—1198) з династії Ольговичів, 2-й син великого князя київського і чернігівського князя Всеволода Ольговича і Марії, доньки Мстислава Великого. Після смерті батька княжив у Стародубі, з 1177 року в Чернігові. Після смерті свого брата, великого князя київського Святослава Всеволодовича боровся з Рюриком Ростиславичем за київський престол.

З кінця 1150-х рр. Ярослав Всеволодович брав участь у боротьбі за Київ на боці Ольговичів. Коли його старший брат Святослав Всеволодич у середині 1181 року вокняжився у Києві, він поступився Ярославу чернігівським престолом.

Вів не узгоджену з іншими князями політику у відношенні до половців — не взяв участі в поході проти половців 1184та 1185 років (похід Ігоря Святославича), також зірвав загальний похід проти них 1187 року.

У 1195 році київський князь Рюрик Ростиславич та владимирський і суздальський князь Всеволод Юрійович "Велике Гніздо" почали вимагати від Ольговичів (в тому числі Ярослава, як старшого з них) публічно відмовитися від претензій на київський престол, проте вони не побажали цього робити. У 1195 і 1196 роках Рюрик Ростиславич із Всеволодом Юрійовичем здійснили 2 походи на Чернігів проти Ярослава. Кожного разу Ольговичам вдавалося внести розбрат серед союзників, роблячи поступки Всеволодові Юрійовичу, що дало змогу Ярославу зберегти за собою до смерті зберегти чернігівський стіл.

Помер у Чернігові, перед смертю прийняв чернечий постриг під іменем Василій; похований у Спаському соборі.

 

Володимир син Ігоря

Володи́мир І́горович (8 жовтня 1170 — вересень 1211, за іншими даними 1212) — князь путивльський (1185-1198), новгород-сіверський (1198-1206), князь галицький (1206-1207, 1208-1211). Старший син легендарного героя «Слова о полку Ігоревим» князя Ігоря Святославича.

З малих років брав участь у походах на половців  (в 1183 і 1185 роках). 1185 року  після  розгрому  руських військ в битві на Каялі потрапив в полон до хана Копті. Перебуваючи в половецькому полоні, одружився з дочкою хана Кончака. Повернувся з дружиною на Русь у 1188 році. Княжив у місті Путивль.

У 1206 році разом із київським князем Рюриком Ростиславичем та чернігівськими князями взяв участь у поході на Галич, що не приніс успіху. Натомість галицькі бояри запросили Володимира Ігоровича з братами княжити в їхній землі. В другій половині 1206 року сів у Галичі, а в серпні 1206 року допоміг Всеволоду IV Чемному сісти в Києві. Через незгоди з братами залишив Галич і вернувся до Путивля.

Близько 1210 року знову подався до Галича і сів на престол. Щоб позбавитися боярської опіки, почав масові страти бояр. Останні втекли до Угорщини і привели угорське військо. Брати Ігоревичі були схоплені й прилюдно повішені в Галичі. З Галицько-Волинського літопису не ясно, чи й Володимир Ігорович зазнав такої долі (літопис сповіщає про страту його братів Романа, Святослава і Ростислава) — розповідається лише про його втечу з Галича у вересні 1211 року. Більше про нього не згадується.

 

Образи інших руських князів у «Слові…».

Тут не можна не звернути уваги на те, що вони охарактеризовані хоч і стисло, але кожен по-своєму. Важливо також зазначити, що в цих образах (Роман Волинський, Рюрик Ростиславович, Всеволод Володимиро-Суздальський, Ярослав Осмомисл Галицький та інші) автор «Слова…» підкреслює більше їх позитивні риси, ніж негативні.

Він гіперболізує військові подвиги руських князів, їхню могутність і славу. Кожний із них має багато воїнів і зброї, так Всеволод Суздальський може Волгу веслами розкропити, а Дон шоломом випити, Ярослав Осмисл, батько Ярославни, сильніший від угорського короля.

У цій гіперболізації автор передає свої мрії про сильну владу на Русі, про необхідність спільного захисту Руської землі.

 

Складіть опорну схему характеристики образу Руської землі.

Матеріал для довідки

Поняття «Руська земля» вжито в «Слові о полку Ігоревім» 20 разів. Смисловий контекст його вживання свідчить про те, що автор мав на увазі не тільки південну Русь, а й усю сукупність східнослов’янських земель, територію давньоруської народності, увесь державний простір Київської Русі.

Узагалі слід відзначити, що «Слово…» «охоплює» величезні простори від Новгорода до Тмутаракані, від Немиги до Волги.

Згадуючи події в різних князівствах Київської Русі, письменник витворює конкретно-чуттєвий образ Руської землі, оживлює його яскравими картинками природи, хліборобської праці згадками багатьох географічних назв. Ми бачимо великі й малі річки що течуть по неосяжних руських просторах (Волга, Дунай, Донець, Дніпро, Сула, Рось, Стучна), перед нами постають численні руські міста, серед яких особливо виділяється Київ як єдиний центр Руської землі

Авторові «Слова…» дорога Руська земля, люди, які живуть на ній і створюють її могутність, хоча вони страждають і зазнають багато зла й горя від князівських усобиць і половецьких нападів. Він добре знав життя та прагнення простого люду, хліборобів-ратаїв і був виразником загальнонародних інтересів і поглядів.

Крім того, автор «Слова…» задумується над історичною долею Руської землі: Він охоплює події руського життя" за півтораста років і веде свою розповідь, «свьівая слави оба поли сего времени», тобто переходячи від сучасності до історії, зіставляючи минулий час із теперішнім, що допомагає йому глибше й виразніше висловити основну ідею твору.

Отже, Руська земля — основний художній образ «Слова о полку Ігоревім».

Завдяки своєму широкому ідейно-художньому світогляду автор зумів у цьому образі охопити й подати, по суті, усю велику Русь як єдине ціле в просторі й часі

Поміркуйте над запитаннями

— Чому, на ваш погляд, поняття «Руська земля» вжито в «Слові…» 20 разів?

— Який територіальний простір охоплено у творі? Про що це свідчить?

— Що уособлює образ Руської землі?

— Наскільки у творі простежується тотожність понять «народ» і «Руська земля»?

— Чому автор «Слова…» задумується над історичною долею Руської землі?

— Яке значення мають для нас поняття «земля», «рідний край, «Батьківщина»?  Відповідь обґрунтуйте.

 Випишіть визначення

Символ (від гр.symbolon) — знак, за допомогою якого в літературі й мистецтві здійснюється заміна думок чи понять, що мають прихований зміст.

Міф (гр. mythos — слово, мовлення, переказ) — вид фольклору: оповідь, що передає вірування й уявлення давніх людей про походження світу й життя людей на землі, про явища природи, богів і казкових персонажів.

Розгляньте символічно-міфологічні образи у «Слові...»

Ворон — горе,

зигзиця (зозуля) — зажурена жінка,

лебідь — красива дівчина;

сокіл — добрий молодець

Рух половецьких полків зображується у вигляді чорних хмар, які намагаються прикрити чотири сонця (тобто чотирьох князів, що ведуть руських воїнів на битву з половцями).

Перевірте себе. Виконайте тестові завдання

20.10.2020

 

Поетична творчість Т.Г.Шевченка періоду «В казематі»:«Мені однаково, чи буду». Усвідомлення власної місії поета. Роздуми автора  про власну долю, долю України, плинність, скороминущість життя людини на землі, про її долю

Літературна плутанка. З’єднайте дату та подію.

1. 9 березня 1814 р. -                                     викуп із кріпацтва

2.  22 квітня 1838 р. -                                     дата смерті поета

3. 5 квітня 1847 р. -                                        дата народження Т.Г.Шевченка

4.  10 березня 1861 р. -                                   арешт

5. 1840 р. -                                                     присвоєно звання академіка-гравера

6. 1860 р. -                                          вийшов друком «»Кобзар»  Т.Г.Шевченка

 

   Розгадайте кросворд,  у виділеній вертикалі ви прочитаєте назву циклу поезій Т.Шевченка. 

1. Кросворд

1.Прізвище видатного російського митця, портрет якого було розіграно в лотерею для викупу Т.Г.Шевченка з кріпацтва.

2. Перший учитель Тараса.

3. 4 вересня 1860 року Рада Академії мистецтв надала Шевченкові звання академіка-…

4. Збірка поета.

5. Земляк Т.Шевченка, який познайомив поета з видатними діячами російської та укр. культури.

6. Село, де народився майбутній  поет.

7.Ім’я матері поета.

8. Місто, де навчався письменник.

9. Сад, де познайомився Тарас із І.Сошенком. 

Прочитайте довідку про цикл «В казематі» 

Умови, в яких тримали Т.Шевченка, були жахливі. У щоденнику поета про ці дні читаємо, як Дубельт зі своїми помічниками  у своєму затишному кабінеті, перед палаючим каміном, знущався над поетом, обзиваючи його і загрожуючи пекельними тортурами.

Ховаючись, пишучи нашвидку на хтозна-яким чином здобутих аркушиках, поет творив шедеври. Цикл віршів «В казематі» І.Франко назвав «перлинами найчистішої поезії».

Центральним твором циклу є вірш «Мені однаково…»- одне з найвеличніших свідчень світової лірики про відданість поета народові.

  …Герой твору за гратами. У зім’ятому одязі в зажурі сидить він  на тюремному ліжку і щось сумне наспівує. У камері вогко, хололдно і темно, хоч в око стрель. Таким же темним видається йому і його майбутнє. Що його завтра чекає? Каторга? Смерть? Він так хоче жити для народу, для України. Адже по-справжньому жив так небагато, всього якихось 9 років (до цього 24 роки був кріпаком) . А якщо йому судилася смерть, то щоб люди згадували його добрим словом.

    …Так думав і почувався поет-в’язень. Але що це? Коли він рвучко схиляється над столом, на аркушик лягають слова, що виражають зовсім інші почуття.

Прочитайте поезію "Мені однаково…" (ст.. 68) або прослухайте 

                                                                                                                                  

Поміркуйте над запитаннями

 - Що хвилює автора найбільше?Яке головне слово у поезії? Що дає підстави так думати?

- Як у творі висловлено розпач від думки, що поет так мало встиг зробити для народу?

-Як вирозумієте вислів «на нашій-не своїй землі»?

- Чи актуальна ця тема і до сьогодні? Чим?

- В яких рядках звучить висновок-роздум? Сформулюйте його своїми словами.

Паспорт твору (письмово за зразком)

Дана поезія написана під час перебування письменника в казематі у 1847р.

Тема: відтворення почуття громадянської мужності, духовної стійкості і незламності, відданості Батьківщині і народові, роздум поета над долею власного рідного краю.

Ідея: віра письменника у неминучість повалення царського гніту, відродження України.

Основна думка: Шевченко не байдужий до страждань українців, до їх майбутнього; осмислення своєї недолі як частки страждань уярмленого народу.

Жанр: філософська лірика з патріотичним пафосом (виписати визначення філософської лірики ст. 72 підручника). 

Композиція: вірш можна поділити на дві частини: 18 рядків-1-ша ч-на, 5 рядків – 2-га .

Шевченко використовує оригінальний композиційний прийом : «головне» слово вірша – «однаково», яке, повторюючись 5 разів, ніби цементує твір; воно повторюється 5 разів, але кожний раз має іншу чуттєву і змістову функцію. Побудований твір за принципом контрасту, і цю роль виконує  сполучник та.

Застосовуючи фактичний матеріал поезії, заповніть таблицю.

Т.Шевченку
Байдуже	не однаково

1. Вивчити поезію «Мені однаково…» напам’ять.

2. Ознайомитися з іншими поезіями циклу «В казематі».

3. Скласти сенкан.

Шевченко