Українська мова 25.05.2020

Контрольна робота (тестування) з теми «Синтаксис простих і складних речень. Пряма мова. Текст. Пунктуація»

Виконати тестову частину з української мови зошита ЗНО тут

Контрольна підсумкова робота

Контрольна робота. Тестування "Узагальнення та систематизація вивченого"

Виконати тестову частину з української літератури в робочому ЗНО - 2017 року

Українська мова. 22.05.2020

Пряма і непряма мова. Діалог. Цитата. Епіграф

Використовуючи "Тренажер з правопису" повторіть теоретичні відомості теми

Виконати тестову роботу

І рівень (3 б)

1. Вибрати варіант, який є закінченням визначення.

Точно переданий уривок будь-якого висловлювання чи письмового твору, що наводиться для підтвердження або пояснення своїх думок називається…

А прямою мовою  Б непрямою мовою  B діалогом  Г цитатою

2. Вибрати рядок, де є непряма мова (окремі розділові знаки опущено).

A Боже, яка краса! обізвалась, ні до кого не звертаючись, тіточка Олена.

Б Ми за дітьми йдемо до жінки, запитуємо Хто посадив цю тополю? Чи давно вона росте тут?

B Не кидайте хлібом, він святий! – в суворості ласкавій, бувало, каже дід старий малечі кучерявій.

Г Чоловік запитав, як здоров’я Степаниди Петрівни, як живеться Семенові, чи не думають вони заводити садок…

3. Вибрати рядок, у якому цитату записано неправильно.

A «Кобзар», за словами Івана Франка, – це: ціла епоха в історії духовного розвитку українського народу.

Б Максим Рильський писав, що словник – «пишний яр, а не сумне провалля». 

B Поетеса Л. Костенко зверталася до сучасників:

…І якби на те моя воля,

Написала б я скрізь курсивами:

– Так багато на світі горя,

Люди, будьте взаємно красивими!

Г «Учитесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь», – закликав великий поет.

4. Вибрати речення, яке відповідає схемі «П!» – а. (Окремі розділові знаки опущено).

A Ні, не клич мене, весно, казала я їй, не чаруй і не ваб даремне.

Б На шляху, прощаючись, Люба сказала Ти б колись, Михайлику, і до нас заскочив. Ідеш собі з ковзанки, то й заверни в наш двір.

B Важливо не те, як малюю я, а що в тому бачать інші сказав Валерій Я ніколи не стану художником. Я це зрозумів І радий, що зрозумів вчасно.

Г Вмивайся, вмивайся, дитино! квапить мене мати.

5. Вибрати речення, у якому розділові знаки при прямій мові поставлено правильно.

A «З щастя та горя скувалася доля» – каже людська поговірка.

Б «Ну, добре, стримав образу Аркадій Петрович. – Не одрікаюсь од своїх слів.

B Струна бринить лагідною луною: «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»

Г «Леоніде, – Адріана відірвала обличчя від долоні – а ви читали «У пошуках утраченого часу» Марселя Пруста?»

6. Вибрати рядок, у якому допущено помилку при заміні прямої мови непрямою.

А Мати нагадала Оленці, щоб не спізнитися на урок.

Б Бабуся попросила онука, щоб сходив до аптеки за ліками.

В Василь сказав батькові, що в новій школі дуже цікаво.

Г Золота рибка запитала дідуся, чого йому треба.

ІІ рівень (3 б)

7. Установити відповідність між поняттями та прикладами.

1 Пряма мова

2 Діалог

3 Непряма мова

4 Цитата

А Дідусь підтвердив, що на плесі завжди є качки.

Б «Мушу йти в полонину, Марічко», – сумував Іван заздалегідь.

В  Відомий науковець Олександр Мельничук стверджував: «Основною одиницею мови в усіх мовах є речення».

Г - Вставай! Годі спати. Треба вирішити, як нам жити далі.

   - Що? – невторопав з просоння Марусик.

   - Ти як хочеш, а я думаю втекти з дому, – важко зітхнув Сашко Циган.

8. Установити відповідність між схемами та реченнями (окремі розділові знаки в реченнях опущено)

1 А: «П».

2 «П? - а. – П!»

3 «П, – а. – П?»

4 «П, – а. – П!»

A А це що таке притишила Соломія до себе Краще про концерт думай

Б Так, бачу, ти усім тут добре надоїв Кіт Вовкові сказав Чого ж ти, братику, сюди і забігав

B Вставай, будила Івана Марічка. Вставай і ходім

Г Що ж я буду в світі Божому діяти сама з малою дитиною промовила Немидора

Д Я подумав тоді Тіні коротшають так само непомітно, як і людське життя

9. Установити відповідність між реченнями та розділовими знаками, пропущеними у них.

1 Кома

2 Тире

3 Двокрапка

4 Крапка

А Що ж не дає мені промовити просто «Так, доле, ти міцніша, я корюся».

Б «Помилуйте! – йому Ягнятко каже – На світі я ще й году не прожив».

В «Хто ж ти, братику, будеш?» – зацікавився Іван.

Г «Мамо – питаю, – то льони цвітуть?»

Д «То ти вмієш тільки реготати? – скрипнув Пилипко. Так не боюсь я тебе!»

ІІІ рівень (3 б)

Прочитати текст (окремі розділові знаки опущено). Виконати завдання 10-11 до нього.

Про зозулю складено багато пісень та легенд.(1) Розповідають, що жила дівчина, що називалася Зозуля, розумна, вродлива, тільки лінива дуже. (2) Якось послала мати свою Зозулю брати льон під лісом, а та льон не брала, вилізла на дуба, сіла на гілку крислату і до хлопців: Ку-ку Ку-ку. (3) А мати зварила обід та й теж пішла в поле дочці допомогати. (4) А кувала б ти, дочко, доки світу й сонця закляла мати, коли побачила, що її Зозуля на дубі сидить. (5) Як почула дівчина, що в неї від прокльону материного крила почали рости, заплакала                     й полетіла. (6) Але і птахою Зозуля залишилася ледачою: гнізда не в’є, на яйцях не сидить, дітей не годує, лишень літає лісами, роки людям рахує, сміється, дівчатам каже, коли вони заміж підуть.(7)

10. Позначити речення, у якому допущено орфографічну помилку.

11. Позначити речення, яке відповідає схемі «П!» – а.

ІV рівень (3 б)

12. Скласти діалог «На спортивному майданчику» (8-10 реплік)                          й записати його, правильно розставивши розділові знаки.

Речення повинні мати різні конструкції: пряма мова уживатися і до,                  і після слів автора, слова автора посередині прямої мови.

22.05.2020

ЛІТЕРАТУРА ЕМІГРАЦІЇ

Іван Багряний «Тигролови»

Євген Маланюк «Уривок з поеми»

Іван Багряний «Тигролови» - 

пригадайте відомості про твір за покликанням

Євген Маланюк «Уривок з поеми» -

пригадайте відомості про твір за покликанням

Завдання: виконати завдання рубрики "Діалог з текстом" (ст. 319 підручника "Українська література. 11 клас"

21.05.2020

Дмитро Павличко «Два кольори»

Ліна Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать»

Ліна Костенко «Маруся Чурай»

Григір Тютюнник «Три зозулі з поклоном»

Дмитро Павличко «Два кольори» -

пригадайте відомості про творчість поета за покликанням

Ліна Костенко «Страшні слова, коли вони мовчать»

Підготуйтеся тему за матеріалами цього блогу

Страшні слова, коли вони мовчать,

коли вони зненацька причаїлись,

коли не знаєш, з чого їх почать,

бо всі слова були уже чиїмись.

Хтось ними плакав, мучивсь, болів,

із них почав і ними ж і завершив.

Людей мільярди і мільярди слів,

а ти їх маєш вимовити вперше!

Все повторялось: і краса, й потворність.

Усе було: асфальти й спориші.

Поезія — це завжди неповторність,

якийсь безсмертний дотик до душі.

Автор — Ліна Костенко

Рік написання: 1977.

Збірка: «Над берегами вічної ріки».

Тема: слово в житті людини, сутність поезії.

Ідея: показати силу слова — «Людині бійся душу ошукать».

У творі Ліна Костенко говорить про те, що слова, ніби згустки, увібрали в себе радощі й болі людей. Чутлива душа поета не тільки вловлює енергію сказаного, а й дивиться на слова з побожним страхом, адже впевнена, що поетові треба пам’ятати про свою відповідальність за кожен свій рядок і за кожне слово.

Вид лірики: філософська.

Жанр: ліричний вірш.

Напрям: модернізм.

Течія: неоромантизм.

Провідний мотив твору: роздуми поетеси про значення слова в житті людини, про сутність поезії.

Композиція твору. Невеликий за розміром у три строфи вірш наповнений почуттями й експресією. Перша строфа твору — це одне складнопідрядне речення, у якому кожне підрядне речення посилює звучання головного.

Образи твору. Ліричний герой — це людина, що знає силу слова й відчуває відповідальність за їх використання: «Хтось ними мучився, болів…» Філософські роздуми поетеси над словом і творчістю породжують в уяві читача образ ліричного героя, який висловлює свої думки щодо проблеми добору слів, завдань мистецтва у суспільстві.

Римування — перехресне: мовчать — почать, причаїлись — чиїмись (абаб).

Віршовий розмір — вірш написано п’ятистопним ямбом із пірихієм.

Історія написання: філософські питання про сутність поезії, про місію митця для Ліни Костенко (особливо для неї, яка пішла у «внутрішню еміграцію» на знак протесту проти відновлення тоталітаризму в СРСР і понад 16 років змушена була писати «в шухляду»), як і для всіх «шістдесятників», були особливо актуальними, що вилилося в низку творів, де ця проблематика стає осердям уваги.

Художні засоби:

епітети: «страшні слова», «безсмертний дотик»;

метафори «слова мовчать, причаїлись», «хтось ними (словами) плакав, мутився, болів» оживлюють, олюднюють слова;

анафора: у першій строфі другий і третій рядки починаються словом «коли*, яке підкреслює і пояснює оксиморон «слова мовчать»;

антитези: «краса й потворність», «асфальти й спориші» змальовують і різноманітність світу, і його повторюваність, узагальнюючи словами «Усе було», і підводять до висновку: «Поезія — це завжди неповторність».

У вірші «Страшні слова, коли вони мовчать» Ліна Костенко закодувала своє розуміння значення слова в житті суспільства і кожної людини.

Поетеса впевнена, що митці, як ніхто інший, мають обережно й відповідально ставитися до сказаного, адже «поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі». Буває важко знайти потрібні слова, які б не «були уже чиїмись», але поети тому й несуть це звання, що вміють словом торкатися наших душ і пробуджувати світлі почуття.

Ліна Костенко «Маруся Чурай» -

пригадайте відомості про твір за покликанням

Григір Тютюнник «Три зозулі з поклоном» -

пригадайте відомості про твір за покликанням

Шановні одинадцятикласники! Розумію, що обсяг матеріалу значний, тому не даю окремого завдання, але прошу після опрацювання тем писати коментарі в блозі.

Українська мова 21.05.2020

Складне речення з різними видами синтаксичного зв’язку

Пригадайте теоретичний матеріал, переглянувши урок

Повторіть відомості § 37 (підручник "Українська мова. 11 клас". Виконайте вправи 273, 274 з цього ж підручника

20.05.2020

ШІСТДЕСЯТНИКИ

Василь Симоненко «Задивляюсь у твої зіниці»

Василь Симоненко «Ти знаєш, що ти – людина…»

Василь Симоненко «Лебеді материнства»

Василь Голобородько «Наша мова»

Василь Стус «Господи, гніву пречистого…»

Іван Драч «Балада про соняшник»

Повторіть відомості про "шістдесятників", переглянувши відно

Василь Симоненко «Задивляюсь у твої зіниці», 

«Ти знаєш, що ти – людина…» - 

повторіть відомості про поета та його твори за покликанням

Василь Симоненко «Лебеді материнства»

Прочитайте довідковий матеріал

Поезія “Лебеді материнства” для багатьох є найулюбленішою ще з дитинства. У ній автор ніжно оспівує роль матері в житті людини. Цей твір включено до програми ЗНО з української мови та літератури. Рекомендуємо вам ретельно його опрацювати, щоб краще засвоїти тему.

Літературний рід: лірика

Жанр: ліричний вірш (колискова)

Вид лірики: громадянська

Провідний мотив: любов до матері й Батьківщини.

  

Віршовий розмір: хорей

Тип римування: суміжне

Форма оповіді: монолог

Тема: відтворення материнського співу над колискою дитини, в якому висловлюється тривога жінки за долю сина, чистоту його душі.

Ідея: уславлення материнської любові, яка буде супроводжувати її дитину протягом життя; мати, як і Батьківщина, єдина, неповторна для кожної людини.

Основна думка

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Художні засоби

Поет визбирав із золотих розсипів рідної мови образні словосполучення (метафори, епітети, порівняння), вдихнув у них таку магічну силу, таку чарівність незвичайну, що й ми, читачі, проймаємося тим дивовижно казковим світом, своєрідним теплом, у якому виростає син.

Повтор: Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Епітети: «білява хата», «лебеді рожеві», «тихі зорі», «золоте сузір’я», «хмільні смеркання», «сиві очі».

Метафори: «мріють криками… лебеді», «темряву тривожили… півні», «танцювали лебеді», «заглядає в шибку казка», «лебеді… лоскотали марево», «…будуть мандрувати очі материнська і білява хата», «прий- дуть верби і тополі», «стануть… листям затріпочуть… душу залоскочуть».

Порівняння: «лебеді, як мрії».

Інтонації: щирість, відвертість, довірливість, таємничість (досягнуто алітерацією звуків р, л).

На початку вірша перед маленьким героєм постає захоплюючий і чарівний світ казки, який бентежить і манить його. Потім мати каже синові напутнє слово, адже колись він вирушить у життєву дорогу і буде змушений робити важкий вибір.

У вірші багато народнопоетичних порівнянь і епітетів:

білява хата;

лебеді, як мрії;

тихі зорі;

диво-наречені.

Музику на пісню “Лебеді материнства” поклав композитор Анатолій Пашкевич.

Жанр. За формою це, власне, колискова пісня. Головне в поезії — побажання синові вирости справжньою людиною, вірним сином України.

Мотив вірша — материнська тривога за долю її сина, перед яким відкривається дійсність, виповнена дива та любові, яку охороняють, «мавки чорноброві», та водночас постають і суворі реалії,— від них прагне вберегти дитину материнське серце. Та «приспані тривоги», «чуже поле» — неминучі, і протистояти їм може тільки людина з твердим переконанням, з органічним чуттям родової пам’яті, з великою волею бути самою собою.

Особливості назви поезії

Назва поезії романтична. В. Симоненко знайшов проникливі яскраві образи, щоб передати силу любові до Батьківщини, до рідної української землі.

Почуття патріотизму — найсвятіше почуття людини. Кожен з нас любить землю, де він народився, виріс, мову, вперше почуту з уст матері, вулицю, на якій зростав. Любить сильно, щиро. А от знайти слова, щоб виразити свою любов, — важко.

В. Симоненко такі слова знайшов. Він зумів передати у «Лебедях материнства» й інтимність любові до рідної матері, й любов до прекрасної неньки нашої — України у простих, щирих словах.

Композиція

Твір побудований як колискова, в якій матір, співаючи, мріє про щасливу долю своєї дитини: щасливе життя, гарну дружину, вірних друзів.

Він умовно ділиться на дві частини. У першій ми відчули материнську ласку й турботу про малого сина (він ще в колисці); у другій — йдеться мова про клопоти, які буде мати вже дитина дорослою людиною (і мавки чорноброві, і диво-наречені, і брати по духу). Але за сином «завжди будуть мандрувати очі материнські і білява хата».

Сюжет

Починається вірш зі своєрідної розмови поета з сином про те, що він, підрісши, вирушить у життєву дорогу — з дорогою часто зв’язані зміни в людськім житті. Поет говорить про зустрічі, які чекають на сина на життєвих шляхах, про майбутнє кохання, друзів, дружину. Все, все може вибирати людина. І шляхи, якими піде. Та завжди з сином будуть «очі материнські і білява хата».

Звернемо увагу на епітет «білява хата» — він не тільки передає традиційний білий колір хати, а й наче олюднює її, створює таке враження, неначе йдеться про живу істоту, людину. Шлях, у який виряджає сина поет, сповнений тривог і небезпек. Та сили юнакові, мужності надає рідна земля, любов до неї.

Завершується поезія крилатою фразою, що здається створеною не Симоненком менш як тридцять років тому, а в сиву давнину і самим народом, — стільки в ній геніальної простоти, мудрості, глибини почуття й думки:

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

Образи

1) Мати — центральний в духовному Космосі українців починаючи з трипільської доби. В народному уявленні мати завжди ототожнювалася з Батьківщиною. Тому зрада їй вважалась непростимим гріхом, а втрата — катастрофою. Вибір іншої Батьківщини постійно осуджувався, оскільки призводив до самознищення нації.

2) Лебеді — зажди асоціювалися з вірністю, тому не випадково В. Симоненко звертається до них, пов’язуючи їх з материнством.

3) Національна символіка постає надійним оберегом українців, хоч би де вони опинилися, навіть якщо на чужину закинула їх недоля:

І якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі…

Тополя (у народних легендах) — це перевтілена дівчина (про це йдеться і в поемі Т. Шевченка «Тополя»)

Верба — це дерево життя. 

Римо-ритмічні особливості поезії

Вірш нагадує коломійки. Симоненко звертається до двовіршового чотирнадцятискладового рядка, поступово переходячи до дванадцяти- та тринадцятискладового розміру.

Матеріал для написання

Мати — найдорожча у світі людина. Їй несе людина болі й радощі, сумніви й успіхи, помилки й гріхи. З нею хочеться порадитись, поділитись турботами, покаятись їй у гріхах. І хіба може бути присутній при цій сповіді хтось третій? Бодай навіть брат, сестра, чи й батько? Ні — з матір’ю на самоті.

Такою була для Василя мама, Ганна Федорівна Симоненко-Щербань, людина з щирою поетичною душею, закохана у народну пісню, передала все це синові, виховувала його за мудрими заповідями народної педагогіки.

Природа наділила літературними здібностями і саму Ганну Федорівну. Був у неї зошит «Перлини поміж людей», куди збирала вона прислів’я, приказки у рідних Біївцях. Багато серед них придуманих матір’ю поета. І багаті вони на гумор і глибину думок, що тривожили її свідомість. Саме образ мами є основним у творі.

За збірку «Лебеді материнства» В. Симоненку присуджено Державну премію України ім. Т. Г. Шевченка. Мелодійна основа вірша та мотив материнської любові настільки полонили композитора Андрій Пашкевича, що він поклав цей твір на музику.

Василь Голобородько «Наша мова» - 

повторіть відомості про твір за покликанням

Василь Стус «Господи, гніву пречистого…» -

повторіть відомості про твір за покликанням

Іван Драч «Балада про соняшник»  - 

повторіть відомості про твір за покликанням

Завдання. Складіть паспорт однієї із поезій