Ностальгія за ідилією родинного життя, висока філософія життя людини на землі («Росли укупочці, зросли…»)
2. Перегляньте відео
Коментар. Відомо, що протягом
останніх декількох десятків років Шевченко хотів одружитися. Його бажання мати
сім'ю було сильним. Коли поетові було 46 років, він уподобав кріпачку Ликеру Полусмак, якій
виповнилося 20 років. Поезія «Росли укупочці, зросли...» написана 25 червня
1860 року, у перші дні закоханості поета в дівчину. Вона відіграла в житті Т. Шевченка воістину
фатальну роль. Їхнє кохання тривало, може, сто днів. Перші пориви осіннього
вітру принесли холод в їхні стосунки, вони так і не одружилися. Одна з версій –
дівчина не могла зрозуміти тонку душу поета. Це було останнє кохання
письменника, а вже через три місяці він помер.
Тема: звернення поета до Бога, щоб Всевишній сприяв щасливому
подружньому життю кожному, хто прагне одружитися.
Ідея: возвеличення гармонії, взаєморозуміння, дружньої підтримки, що є
обов’язковою передумовою для подальшого подолання труднощів тим, хто побрався.
Основна думка: Не плач, не вопль, не скрежет зуба — / Любов безвічную,
сугубу / На той світ тихий принести.
Жанр: інтимна лірика.
Віршований розмір: ямб.
Сюжет : у творі змальовано картину взірцевого подружнього
життя, сповненого любові; Шевченко
відображає український родинний ідеал.
Краса людських взаємин,
що постає перед очима поета, трактується ним як вияв Божої щедрої благодаті. У
вірші створено образ тихого радісного світу, що
в поета асоціюється з образом земного раю, внутрішньої гармонії та
злагоди з Богом. А людське життя поет розглядає як повсякчасний вибір,
волевиявлення й самоствердження.
Композиційні особливості.
Вірш складається з двох
тематично викінчених восьмирядкових строф.
У першій із них стисло відтворено життєву історію уявлюваної (типово
української християнської) подружньої пари.
У другій розповідь змінюється медитацією,
яка переходить у молитву, звернену до Бога, у якій звучать щирі й сердечні
роздуми, захоплення народним ідеалом щасливої родини.
Наявна надзвичайна ущільненість
подієвого ряду в першій строфі, що дало авторові можливість відтворити життя
героїв від їхніх дитячих років, коли вони «росли укупочці», і «Аж до самої
домовини».
Художні засоби :
Повтори: «росли-зросли»,
«розійшлись … зійшлись», «на той світ тихий».
Риторичні оклики: «Неначе
й справді розійшлись!», «Подай же й нам, всещедрий боже!»
Звертання: «Подай же й нам, всещедрий боже!»
4. Запишіть відповідь у
зошит!!!
Які є передумови для щасливого
подружнього життя? (Відповідь
оформи за допомогою прийому «Доміно»).
Щасливе подружнє життя — готовність піти на поступки , … .
Знайдіть у
лексичному словнику значення слів побратись, домовина та запишіть той варіант, який
підходить для цих слів у вірші «Росли укупочці, зросли...».
Це цікаво!
Вони так і не
побралися. Ликера вийшла заміж за перукаря Яковлева, народила йому дітей. А
коли діти виросли, стала готуватися до поїздки в Канев. Наважилася зробити це
тільки після смерті чоловіка 1904 року. Вона близько 10 років — аж до своєї
смерті 1917-го — жила в Каневі. Завжди у траурі, жінка приносила на гору
гостинці, роздавала їх дітям, годинами сиділа біля могили, розмовляла, плакала.
У книзі відвідувачів тих років лишився такий запис: «13 травня 1905 року
приїхала твоя Лукер’я, твоя кохана, мій друг. Сьогодні мій день янгола.
Подивись, як я каюсь».
Немає коментарів:
Дописати коментар