«Місце
для дракона» Ю. Винничука – повість-казка про сучасний світ, у якому й досі
живуть «драконячі закони»
Перегляньте буктрейлер твору. Вам цікаво? Розпочинаємо роботу
Опрацюйте теоретичний матеріал. Складіть
конспект за пунктами, що подаються.
1. «Дослідження
історії написання повісті».
Для
дитячої аудиторії Юрій Винничук зазвичай творить у жанрі літературної казки,
однак дещо модифікованої, поєднаної з іншими жанрами. Зокрема, серед найвідоміших
дитячих книжок письменника повість-казка «Місце для дракона», яка розповідає
про травоїдного дракона Грицька, що зображений не як жорстокий хижак, а як
мрійник та романтик. Уперше твір з’явився у 1990 році у збірці «Спалах»,
окремою книгою вийшов у 2015 році у харківському видавництві «Фоліо». У 2016 році
з’явилося друге видання повісті у Дитячому арт-видавництві «Чорні вівці» в
Чернівцях.
Також
у 2016 році створено аудіокнигу «Місце для дракона», яку озвучила Катерина
Шестакова.
2. «Дослідження
особливостей назви повісті».
Назва повісті-казки Юрія Винничука – «Місце для дракона».
Що ж мав на увазі автор, назвавши так твір?
У Стародавній Греції був такий вираз: «Драконівські закони писані не
чорнилом, а кров’ю», пов’язаний з діяльністю давньогрецького правителя Дракона
(за іншими джерелами Драконта). Звід законів, уведений ним, передбачав
надзвичайно суворі покарання – смертну кару за провини. Закони настільки закріпились у тогочасному суспільстві, що відмінити їх не
наважувались і наступні правителі Греції.
Дракон – збірна назва, що об’єднує ряд міфологічних і
фантастичних істот. Слово «дракон» використовується в найменуваннях деяких
реальних видів хребетних, переважно рептилій і риб. Образ дракона широко
поширений у фентезі, а також використовується у феншуй та астрології. Це
змієподібна істота великих розмірів, котра, у деяких розповідях, харчується
людьми, має кілька голів, може літати та видихати полум’я зі своєї пащі,
володіє чарівними здібностями.
Розповіді й легенди про драконів
відомі практично всім народам світу. Характеристики драконів і ставлення до них
у культурах різні. У традиції країн Далекого Сходу дракони здебільшого
зображаються добрими, покровителями людей. Західній традиції властиве
зображення драконів злими істотами, з якими вступають у бій шляхетні лицарі.
Твір «Місце для дракона» – напрочуд
дивна історія, в якій усе навпаки: дракон на ім’я Грицько – це не лютий і
кровожерливий хижак, що поїдає молодиць, а добрий травоїдний мрійник та
романтик, натомість лицарі на чолі з володарем королівства – злі та підступні. Дракон
милується метеликами, пише вірші та читає Біблію. Біля його печери замість
людських останків – доглянуті клумбочки мальв, а своє полум’яне дихання він
спрямовує тільки вгору, щоб не нищити природу. Дракон не їсть м’яса і не хоче
нікого вбивати. Але традицій ніхто не скасовував, і вони зобов’язують будь-що
знищити дракона. Добро і
зло міняються масками – люди стали драконами, а Грицько-дракон більше людина,
ніж самі люди. Отож, чи зможе зрозуміти він закони людського світу, а головне –
виправдати їх? Чи знайдеться місце драконові-метелику серед придворних інтриг,
королівських змов, лицарських поєдинків і боротьби за принцесу та Люботинське
королівство?…
3. «Дослідження жанру
твору».
Автор визначає твір як повість-казку. Даючи одне з інтерв’ю, Юріій Винничук сам зауважив, що ще й досі дуже
любить казки, і йому здається, що він постійно їх пише. Повість-казка є одним з досить цікавих жанрів дитячої
літератури, яка на прикладі вигаданих ситуацій пропонує розібратися в стосунках
людей, вчитися відрізняти погане від хорошого, оцінювати вчинки персонажів. Цей
жанр створює вигадані світи, але при цьому дає можливість знайомитися зі світом
реальним, його правилами та особливостями. Крім того, в повісті-казці діють
вигадані персонажі, відбуваються чарівні події.
Повість – епічний жанр середнього розміру. Частіше за все їй відводять місце між
романом і оповіданням.
Повість-казка, або казкова повість вирізняється тим, що в ній, як і в
казці, багато вигадки та фантазії, але персонажі діють протягом тривалого часу.
«Місце для дракона» – твір фантастичний,
проте написаний без прикрашування подій та вчинків, тому це реалізм. Потрібно
увести поняття «магічного реалізму», який є провідним методом творчості Юрія
Винничука.
Магічний реалізм – це реалізм, у якому органічно поєднуються елементи
реального та фантастичного, побутового та міфічного, дійсного та уявного,
таємничого. Магічний реалізм притаманний літературі Латинської Америки.
4. «Сценічна історія повісті».
У 2018 році в Київському
малому драматичному театрі
з’явилася вистава «Місце для дракона» за однойменною повістю Ю. Винничука. Це чарівна казка про добро,
відповідальність, людяність та нелегкий вибір, який кожному з нас доводиться
робити. А, може, й не казка. Бо, придивіться уважніше: поряд із нами насправді
живуть й добрі дракони, й підступні князі, благородні й не дуже лицарі та
нещасні князівни.
Також у 2018 році у Київському академічному театрі на Липках поставлено
виставу «Місце для дракона» за твором Юрія Винничука. Режисер-постановник –
Олег Мельничук. У виставі відтворено казкову історію про сумну
і похмуру державу. В один прекрасний момент виявляється, що там оселився... дракон. І дарма, що він
має тонку вразливу душу –
дракона треба вбити. Невже суспільство може бути таким жорстоким? Чи переможуть
справедливість та людяність?
Прочитайте повість-казку "Місце для дракона" або скористайтеся аудіоказкою
Немає коментарів:
Дописати коментар