Опис досвіду

Актуальність і перспективність досвіду:

- сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти;

- несе позитивну мотивацію учнів до пізнавальної діяльності, потребі в  самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні;

- забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини;

- дозволяє  гарантувати досягнення певного стандарту освіти;

- забезпечує особистісно орієнтовану модель навчання;

- робить можливим оригінальний підхід до побудови структури сучасного уроку української мови та літератури.

 Мета досвіду:

- створення атмосфери співробітництва, взаємодії вчителя та учня;

- розвиток соціальної та громадянської компетентності дитини;

- створення оптимальних умов для розвитку творчого потенціалу  дитини на уроках словесності;

- розвиток самоосвітніх навичок учнів.

  Теоретична базу досвіду

Всякий правильний метод навчання, вказував К. Д. Ушинський, від відомого повинен переходити до невідомого, а не навпаки. При такому методі навчання збуджується самостійна робота учня, яка складає основу всякого вчення. К. Д. Ушинський підкреслював, що метод - це інструмент в руках вчителя, який служить не тільки для введення тих чи інших істин в голову дітей, а й для керівництва за спостереженням й мисленням дітей під час вивчення ними предметів і явищ навколишнього середовища.

 І кілька слів до історії питання. Проблемністю як педагогічною проблемою займались Каменській, Песталоцці, Ушинський (на Україні в 70-ті роки активно займалась доцент Київського педагогічного інституту Сафонова).

В свій час в дидактиці були розроблені та виділені методи, які спеціально направлені на підсилення розвиваючого впливу навчання, серед них - проблемно-пошукові методи (М. І. Махмутов, І.Я. Лернер, А. М. Матюшкін).

Проблемно-пошукові методи передбачають створення вчителем проблемних ситуацій, активне їх обдумування учнями і на цій основі їх самостійне просування у засвоєнні нових знань.

Цей вид методів включає в себе також такі його окремі випадки, як метод проблемного викладення, частково-пошуковий, або евристичний метод, та дослідницький метод навчання (М.Н.Скаткін, І.Ф. Лернер), а також опрацьовані М. І. Махмутовим "бінарні методи", пояснювально-спонукальний та частково-пошуковий, спонукальний та пошуковий. Все це немов би конкретні рівні проявлення проблемно-пошукового методу у його широкому розумінні, а також поєднання різних методів з поступовим зростанням пошукового елементу у навчанні.

Проблемно-пошукові методи застосовуються в ході проблемного навчання. Слід зауважити, що під проблемною ситуацією треба вважати невідповідність між тим, що вивчається і вже вивченим. При використанні проблемно-пошукових методів навчання викладач використовує такі прийоми: створює проблемну ситуацію (ставить питання, пропонує задачу, експериментальне завдання), організує колективне обговорення можливих підходів до рішення проблемної ситуації, стимулює висування гіпотез, тощо. Учні роблять припущення про шляхи вирішення проблемної ситуації, узагальнюють раніше набуті знання, виявляють причини явищ, пояснюють їхнє походження, вибирають найбільш раціональний варіант вирішення проблемної ситуації. Викладач обов'язково керує цим процесом на всіх етапах, а також за допомогою запитань-підказок.

Проблемно-пошукові методи навчання дуже ефективні для дистанційного навчання. В зв'язку з цим прийнято говорити про методи проблемного викладання навчального матеріалу, про проблемні і евристичні бесіди, про застосування наочних методів проблемно-пошукового типу, про проведення проблемно-пошукових практичних робіт дослідницього виду. На думку І. Я. Лернера, цей вид методів включає в себе такі його окремі випадки, як метод проблемного викладання, частково-пошуковий, або евристичний, дослідницьний методи навчання.

Провідна ідея досвіду полягає у виробленні певної сукупності технологій навчання української словесності, що сприяють  розвитку творчого потенціалу  школярів.

 Результативність досвіду.

Підвищується інтерес до вивчення предмета, збільшується кількість учнів, що бажають взяти участь у різних конкурсах та змаганнях, поступово намічається тенденція зростання успішності, підвищення  відсотків якості знань. Виробляються навички самостійного опрацювання додаткової літератури, вміння формувати власну думку та обстоювати її.

 За інноваційним потенціалом досвід носить комбінований  характер, так як передбачає конструктивні поєднання, інтеграцію сучасних педагогічних технологій та методик, спрямованих на розвиток творчої особистості. Це дозволяє вчителю самому творчо інтерпретувати різні підходи до організації навчально-виховного процесу, а не заглиблюватися в суть тільки однієї технології.

 Висвітлення змісту досвіду як системи в дії

Пріоритетним завданням навчально-виховного процесу в сучасній школі є всебічний розвиток школярів, зокрема творчого потенціалу особистості, яка  могла б гідно представляти себе, свою націю, свій народ, мову у світовій цивілізації.

Завдання щодо виховання людей із високим творчим потенціалом постає не лише як актуальна проблема сучасної педагогічної науки та практики, але і як соціальна необхідність.

Життя доводить, що в складних умовах, які постійно змінюються, найкраще орієнтується, приймає рішення, працює людина творча, гнучка, креативна, здатна до генерування і використання нових ідей, задумів, підходів та рішень.  Це людина, яка володіє  певним  переліком  якостей, а саме: рішучістю, вмінням не зупинятися на досягнутому, сміливістю мислення.

Головна мета школи – дати можливість виявити й розвинути творчі сили дитини, яка в майбутньому має бути успішною. Нова школа – школа творчості та успіху.

Завдання вчителя – створити  умови  для утвердження атмосфери творчості,   допомогти учневі знайти себе в житті, а навчально-виховну діяльність  спрямовувати на створення такої системи співпраці, головна мета якої – максимальний розвиток творчих здібностей дитини.

У  книзі «Сто порад учителю» В. Сухомлинський зауважив: «Немає абстрактного учня. Мистецтво й майстерність навчання і виховання полягає в тому, щоб розкривати сили й можливості кожної дитини, дати їй радість успіху в розумовій праці...»

Плідність процесу навчання рідної мови, засвоєння мовних норм, формування комунікативних умінь, виховання зі школярів захисників мовної культури значною мірою залежить від їх ставлення до навчальної діяльності. Серед шкільних навчальних предметів рідна мова має чи не найбільші виховні можливості. Художнє слово, що діє водночас на розум і почуття, є одним із дієвих засобів формування високих ідейно-патріотичних та моральних переконань.

У всебічному розвитку особистості учня важливою є його участь в написанні творчих робіт. У процесі цієї роботи особлива увага надається словесній діяльності учнів. Тут потрібно пам'ятати, що з любові до рідного слова починається формуватися особистість, її духовність, громадянська позиція, моральні якості. Саме таку людину сьогодні прагне виховати вчитель: натхненну, віддану справі, відкриту світові, мистецтву, духовно багату. Першочерговим завданням учителя є підтримка становлення учнів, розвиток його творчого потенціалу.

Уроки рідної мови мають досить великі можливості і для емоційного впливу на учнів. Важливою умовою виникнення емоційного стану на уроці є естетичне сприйняття предмета діяльності та власне діяльності. Найбільших емоційних можливостей для емоційного впливу на учнів природно надає аналіз уривків з художніх творів з дотриманням принципу єдності змісту і форми.

Робота з текстом створює позитивний емоційний фон уроку. Атмосферу захопленості, здивування, відкриття нового в уже відомому і стає засобом мотиваційного забезпечення навчальної діяльності школярів. Так на уроці повторення частин мови можна використати уривок уже з відомого дітям твору. Після прочитання тексту з'ясовуємо, з якого він твору, хто його автор, про що в ньому йдеться, як твір характеризує його автора.

Кожен урок української мови чи літератури повинен постійно підкреслювати красу та величність рідної мови, які відкривалися в якомусь новому прояві. Можливостей для цього мовний матеріал дає дуже багато. Попри те, що українська мова дуже красива, милозвучна, багата, виразна, це також одна з наймелодійніших мов світу. Цю тезу доводити, і доводити так, щоб учні самі доходили певних висновків. Вчити потрібно так, щоб учні самі відчували смак українського слова.

Разом з виховання естетичного мовного смаку формується потреба школярів у застосуванні в начальній діяльності рідної мови. Проблема формування мотивації навчальної діяльності на уроках з рідної мови є перш за все проблемою формування національно свідомого ставлення до мови, усвідомлення школярами особливого значення рідної мови як універсального засобу пізнання світу й самопізнання, як безсмертної скарбниці неперервної історичної пам'яті українського народу, його ідеалів, моралі і етики, його історичної пам'яті українського народу, його історичної долі в мовних образах і символах. Діти повинні усвідомити, що мовна картина відображення світу в кожного народу своя, вона найближча генетичній природі представника саме цього народу. Не забуваймо відоме ще з античних часів висловлювання: «Розум дитини - не посудина, яку треба наповнити знаннями, а світильник, що слід запалити».

Надзвичайно дієвим є прийом роботи біля дошки: естафета хвилинних випробувань. За декілька хвилин можна перевірити весь клас, пригадати найбільш важкі для вживання орфограми. Ще використовується на уроках словниковий диктант «Мільйонер». Кожне правильно написане слово умовно оцінюється в 10 гривень. Кожен може зробити підрахунок умовно зароблених грошей. «Мозкова атака», «Гроно», «Асоціативний кущ», вільне письмо, метод «Позначки», запитання-відповідь, взаємонавчання, обмін думками в парах, сенкан, «Кубування» - за допомогою цих методів урок можна перетворити у цікаве дослідження. А якщо внести ще й ігровий елемент в хід уроку, можна гарантувати, що він стане школою життя.

«Хованки». За підказками групи учень відгадує граматичне правило.

«Нісенітниця». Запитання пов'язані з вивченням нової теми. Якщо нісенітниця учнів смішить - тема більш-менш вдало засвоєна. Гравці відповідають на запитання фразами з теми, що вивчається.

«Хто ти?». Гравці зображають жестами все, про що говорить правило, визначення.

«Лінгвістичний волейбол». Учні перекидають якусь річ, називаючи правила з теми.

Ефективними є також уроки-діяльності - така форма взаємодії учителя й учнів, за якої учні беруть активну участь у процесі пізнання. Свідомо й міцно засвоюють матеріал. Навчання будується як процес співпраці, взаємообміну думками, спільного пошуку істини. Щоб елементи дидактичної конструкції уроку перетворилися на унікальні, розписуємо партитуру уроку.

Мотивація. Чому цей урок важливий? Як він пов'язаний з тим, що вивчали раніше, і з тим, що будемо вивчати?

Мета. Планування роботи. Що на уроці маємо вивчити. Повторити. Поглибити, зрозуміти? Як цього найкраще досягти?

Очікувані результати. Як буде здійснюватися перевірка знань, здобутих на уроці?

Хронометраж. Скільки часу необхідно для певної форми роботи, щоб вона була ефективною.

Усвідомлення. Яким чином буде проводитися дослідження нового матеріалу.

Рефлексія. Як учні можуть застосувати отримані знання? Що вдалося досягнути? Над чим потрібно попрацювати?

Роботу на уроці може пожвавити «Триступеневе інтерв'ю», на запитання вчителя кожен учень шукає відповіді самостійно. А потім, утворивши пару, обмінюється міркуваннями з однокласниками. Після цього пари можуть утворювати четвірки. На етапі первинного усвідомлення вивченого використовуємо групову роботу «Синтез думок». Учні об'єднуються в групи по 4-5 чоловік. Кожна група отримує завдання. За 1-2 хв. Учні записують відповідь. Групи передають роботи за годинниковою стрілкою, занотовують зауваження, роблять доповнення.

Проблемно-пошуковий метод передбачає також проведення розгорнутих досліджень. Без дослідницької роботи неможливо провести нестандартні уроки, які так подобаються учням. Адже саме на таких уроках з'являється можливість кожному на певний час стати „вченим-дослідником", утвердити себе як особистість.

Найбільша пізнавальна активність виявляється тоді, коли учень сам знаходить проблему, формулює запитання до неї і сам шукає відповіді на них. Такі запитання виникають, наприклад, під час обговорення мотивів і вчинків героя. Так, наприклад, ряд проблемних запитань можна поставити характеризуючи такі складні образи як Чіпка з роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», головного героя новели М. Хвильового «Я (романтика)».

  Практикую проведення таких видів учнівських досліджень:

Біографічне (збір цікавих та невідомих фактів із біографії письменника).

Художнє (виразне читання з чітко висловленим надзавданням - метою завдання, інсценування твору, створенням сценаріїв на основі літературного твору, створення публікацій та презентацій до твору).

Краєзнавче (ознайомлення з пам'ятними місцями).

Історичне (аналіз історичних подій та їх відображення в літературному творі).

Узагальнюючи знання з теми, пропоную побудувати схеми, діаграми, блоки, малюнки, створити мультимедійні презентації або ж представити свій власний вид роботи.  Це допомагає повторити пройдений матеріал, звернути увагу на те, що викликає труднощі, попрацювати з додатковою літературою, систематизувати знання учнів.

Проблемно-пошуковий метод дає можливість враховувати індивідуальні особливості учня, сприяє його художньому розвитку. При постановці завдань слід давати можливість учням вибирати : тему, шляхи вирішення проблеми, кінцевий результат діяльності.

 Так, при вивченні п’єси  М. Куліша «Мина Мазайло» учням пропонується виконати проект «Значенні імені в житті людини». Мета та  завдання проекту однакові для всіх, а шляхи реалізації можуть бути різними. Старшокласники представили на захист зовсім різні роботи: мультимедійну презентацію, календар, дослідження, інформаційні картки. 

Широко практикую застосування методу проектів,  що спрямований на активізацію розумових здібностей учня, формування у нього критичного мислення, осягнення насамперед себе як особистості. Даний метод може бути довгостроковим, коли учні упродовж тижня, місяця виконують самостійно завдання вдома, а потім захищають власну роботу на уроці. А можна застосовувати метод на уроці протягом 20-30 хв. краще використовувати цей метод на етапі закріплення знань, умінь і навичок, коли текст прочитано, проаналізовано. Назви всіх проектів (5-6, залежно від кількості учнів в класі) записуються на дошці. Вчитель характеризує кожен із них, коротко пояснює завдання. Воно докладно сформульовано в інструкціях, які знаходяться тут же.

Проекти можуть бути такими:

-  «Я – лінгвіст» (робота зі словником, розкрити зміст слів);

-  «Я – художник» (зробити ілюстрації до цитати, кольорові асоціації);

-  «Я – скульптор» (зробити скульптурні фігурки речей-символів);

- «Я – перекладач» (уривок твору перекласти іншою мовою).

Учні обирають один із них і займають місце у відповідних групах. Хтось стає генератором ідей, інші -  виконавцями.

Участь у проекті надає дітям можливість здійснити свій вибір ідей, норм, моделей поведінки, учні несуть відповідальність за цей вибір, працюють в атмосфері співпраці, бо успіх кожного - це успіх всіх.

Проектна технологія здатна виявити та розвинути хист, азарт кожного учня, врахувати його вдачу, здібності, схильність до тих наукових знань, які йому найбільше цікаві.

Метод проектів вимагає самостійної діяльності учнів для розв'язання певної творчої проблеми.

Мета творчих проектів:

1.     Формувати інтелектуальні, спеціальні та загальнокультурні знання, уміння учнів.

2. Стимулювати ініціативність, рішучість, навички співробітництва; Ш розвивати логічне мислення.

3.     Використовувати якнайповнішу інформацію.

4.     Розвивати навички самостійного планування, самоосвіти, комунікабельності.

Проектування - це особливий тип інтелектуальної діяльності, відмінною особливістю якої є перспективна орієнтація дослідження, яке має практичне спрямування.

Проектна діяльність на уроках  української  літератури зобов'язує дітей:

-   планувати свою роботу, передбачати можливі результати;

-   використовувати багато джерел інформації: літературні твори, матеріали преси, дослідження літературознавців;

-  самостійно шукати і накопичувати матеріал;

-  аналізувати твори різних епох, зіставляти різноманітні факти;

-   аргументувати думку;

-  приймати власні рішення;

-   створювати «кінцевий продукт» - матеріальні носії проектної діяльності (фільм, календар, журнал, проспект, газета, сценарій передач, презентацію тощо).

         Продовжується робота над формуванням всебічно розвиненої особистості і в позакласній діяльності учнів. Вони мають змогу взяти участь в інтерактивному конкурсі «Соняшник», численних лінгвістичних та літературних вікторинах, що проводяться в школі. Члени мовного гуртка «Живе джерело» організовують проведення мовознавчих змагань для учнів молодших класів. В школі щорічно проводиться декада української мови та літератури. Завдання намагаюся підбирати для класів враховуючи їх вікові та психологічні особливості. Так, молодші школярі отримали завдання дослідити імена, які зустрічаються в школі, а потім презентувати своє дослідження на загальношкільному святі. Для учнів середніх і старших класів завдання ускладнюються: дослідження «Театр корифеїв», «Топоніміка рідного краю», «Легенди села» та ін. Це дає змогу не лише працювати з додатковою літературою, а й задіяти творчий потенціал школярів. Юні поети мають змогу спробувати свої сили у Всеукраїнському конкурсі присвяченому Шевченківським дням,  у конкурсі «Подвиг народу – безсмертний»

Вдало проведена робота завжди потребує значних зусиль і плідної співпраці вчителя і учня.

Отже, у процесі своєї роботи я переконалася, що лише вдала інтеграція сучасних педагогічних технологій інтерактивного,особистісно-орієнтованого, проектного навчання на основі постійного розвитку критичного мислення учнів дасть змогу формувати творчу особистість учня.