Жило на землі плем’я
розумних людей, а у ньому сім’я: мама, тато і донька Ая. Одного разу пішли тато
і Ая до лісу, щоб вистежити здоровенного ведмедя. Тато хотів вполювати звіра,
але списа забув вдома. Розмовляти люди того часу не вміли. Взяв тато шматок
кори від дерева і намалював листа мамі. Ая побігла додому, понесла листа
матусі. Мама «прочитала» листа і закричала. Збіглися всі родичі. Всі подумали,
що ведмідь хоче з'їсти чоловіка. Родичі схопили зброю і кинулися на допомогу.
Коли мисливець побачив озброєний натовп, то дуже злякався і кинувся втікати.
Довго вони так бігли. Нарешті знесилений чоловік побачив перехожих
старців-мудреців і заховався за них.
Коли підбігли люди і все з’ясувалося,
то всі довго сміялися. А старці задумались. Щоб не було плутанини, вирішили
вигадати слова і дати кожному
предметові, явищу, дії назву. З тих пір люди почали користуватися мовленням.
Мова – душа народу
В школі з нагоди Дня рідної мови відбулося театралізоване дійство за участю 4 та 5 класів. Школярі декламували поезії про рідну мову, читали гуморески, співали пісні. Ми ще раз звертаємо увагу всіх на важливість цієї проблеми, адже:
Солов’їну, барвінкову,
колосисту — на віки —
українську рідну мову
в дар мені дали батьки.
Немає коментарів:
Дописати коментар