02.04.2020

Тема. Галина Пагутяк. «Зачаровані музиканти» - роман-фєеєрія; села і містечка Галичини як прояв місцевого колориту та історичного тла оповіді; містичні і міфологічні алюзії в романі; ідея єдності людини з її витоками і природою, в якій вона живе; особливості авторського стилю письменниці.

Ознайомтеся із матеріалами про письменницю. Складіть план статті (робота в зошитах)

Галина Василівна Пагутяк (Москалець) народилася 26 липня 1958 р. у с. Залокоть Дрого­бицького району на Львівщині у родині педагогів, яка згодом переїхала до села Уріж. Після закінчення 10-го класу не змогла вступити до вишу і «з відчаю» почала писати. Трудовий шлях почала в колгоспі, потім була робота на Бориславському порцеляновому заводі. Саме тоді вийшла друком повість «Діти». Закінчила українську філологію Київського державного університету ім. Т. Шевченка (тепер - Київський національний університет ім. Т. Шевченка). Працювала у школі, у Дрогобицькому краєзнавчому музеї, приватній школі, Львівській картинній галереї. Тепер місце роботи письменниці - юридично-консуль­таційний центр допомоги біженцям «Права людини не мають кордонів».  Вона - член Національної спілки письменників України. Живе у Львові.

Галина Пагутяк - автор книг прози: «Діти» (1982), «Господар» (1986), «Потрапити в сад» (1989), «Гірчичне зерно» (1990), «Записки Білого Пташка» (1999), вибраної прози «Захід сонця в Урожі» (2003), романів «Писар Східних Воріт Притулку» (2003), «Писар Західних Воріт Притулку» (2006), «Зачаровані музиканти» (2009) та інших, багатьох есе. Один раз письменниця виступила і з поетичними творами - циклом поезій під назвою «Молитви».

Лауреат літературної премії Фундації Антоновичів (1998), премії Форума видавців (м. Львів) за роман «Слуга з Добромиля» (2007), премії «Портал» за роман «Книгоноші з Королівства» (2008), Національної премії імені Тараса Шевченка (2010) за книгу прози «Слуга з Добромиля»

Проза Галини Пагутяк перекладена англійською, німецькою, російською, словацькою та хорватською  мовами.

Після виходу повісті «Захід сонця в Урожі» літературознавці почали називати Галину Пагутяк «останньою Ольгою Кобилянською». Давно уже ніхто з жінок в українській літературі так не заворожував читача своєю міфо-поетичною прозою, як це робить Галина Пагутяк. Вона ввійшла в літературу рано, двадцятитрирічною дівчиною, ввійшла стрімко і сміливо. Дебютувала великими творами, і в кожному була іншою. Згодом Галина подивувала своїх прихильників філігранною малою прозою. У своїх новелах в декількох рядках, в одному абзаці, вона творить надзвичайної сили й яскравості образи.

Галині Пагутяк властиві фантастично-символічна манера письма, прорив до «вигаданого світу», потяг до містики та безнастанних пошуків спасіння людської душі у жорстокому світі. Письменниця постійно прагне зазирнути і за межу людської свідомості та осмислити пограничний стан людського буття. Недомовленість у багатьох її творах дає великий простір читацькій фантазії, спонукає до співтвор­чості, робить образи багатовимірними, врешті, несе в собі шарм таєм­ничості й незбагненності. Вона тонко й глибоко відтворює і національну автентичність.

Останніми роками помітний в її прозі і вплив літератури Сходу, зокрема японської. Так, роман «Книга снів і пробуджень» написаний у жанрі дзуйхіцу, традиційному для японської літератури.

Прочитайте роман-феєрію Г. Пагутяк «Зачаровані музиканти» тут

Пригадайте значення термінів алюзія, феєрія.

Запишіть власні враження після прочитання твору.