30.04.2020

РОМАНТИЗМПантелеймон Куліш «Чорна рада»

Тарас Шевченко «Катерина»

Пригадайте теорію літератури

Особливості романтизму як літературного напрямку

Один із провідних напрямів у літературі, науці й мистецтві, що виник наприкінці XVIII ст. у Німеччині та існував у літературі Європи й Америки в першій половині XIX ст. Романтики виступали проти нормативності класицистичного мистецтва, проти його канонів та обмежень. Як новий тип свідомості й ідеології, що охопив різні напрями людської діяльності (історію, філософію, право, політичну економію, психологію, мистецтво), романтизм був пов'язаний із докорінною зміною всієї системи світогляднихopієнтацій і цінностей.

Визначальні риси романтизму:

- заперечення раціоналізму доби Просвітництва;

- вільна побудова творів;

- апологія (захист) особистості;

- неприйняття буденності й звеличення «життя духу» (найвищими виявами його були образотворче мистецтво, релігія, музика, філософія);

- культ почуттів;

- ліричні та ліро-епічні форми;

- нерозривний зв’язок змісту і форми - інтенсивне використання художніх засобів

- захоплення фольклором, інтенсивне використання фольклорних сюжетів, образів, жанрів, художньо-технічних прийомів;

- інтерес до фантастики, екзотичних картин природи тощо.

Романтизм іноді вдається до смішного, гумористичного, чудернацького.

Своєрідним явищем поетики романтизму стає так звана «романтична іронія».

Ще одним засобом романтичного пізнання Всесвіту стає гротеск, поряд з яким використовуються й інші форми умовної образності. Митець-романтик не відтворює дійсність, а перетворює, «романтизує» її. І цей новий умовний світ для романтика є прекраснішим за реальний. Хоча ці «два світи» далеко не завжди співіснують у гармонійній єдності. Митці часто відчувають цілковитий розлад між мрією та дійсністю, що спричиняє настрої безнадії та відчаю. Такий романтичний умонастрій дістав назву «світової скорботи». Світового значення набула творчість таких представників романтизму, як Д. Байрон, В. Скотт (Англія); Г. Гейне, Ф. Шіллер (Німеччина); В. Гюго (Франція) та ін.

Український романтизм охоплює період 20—60-х років XIXстоліття. Виникнення цього літературного напряму в Україні пов'язане з публікацією в 1827—28pp. творів П. Гулака-Артемовського «Твардовський» і «Рибалка», з появою «Малоросійських пісень» М. Максимовича в 1827р., а також створенням літературного гуртка І. Срезневського в Харківському університеті наприкінці 20-хpp. Українські романтики мали кілька своїх осередків: у Харкові діяли Л. Боровиковський, А. Метлинський, М. Костомаров; у Львові — М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький («Руська трійця»), М. Устиянович; у Києві — кирило-мефодіївці М. Костомаров (яким переїздить з Харкова), Т. Шевченко, П. Куліш.

Перегляньте відео. Пригадайте зміст роману "Чорна рада"

Тарас Шевченко (1814-1861) за свої 47 років життя став відомим письменником, художником та головне – борцем за незалежність України. Його вірші й досі цитують українські патріоти. Великий кобзар став їхнім натхненником. А наскільки досконало ви знаєте його біографію?

 9 березня 1814 року – день народження Тараса в кріпацькій родині, що мешкала в селі Моринці Київської губернії. Проте більшість своїх дитячих років маленький Шевченко провів у селі Керелівка.

1822 рік – місцевий дяк Совгир починає навчати Тараса грамоті, без знання якої він не зміг би стати відомим письменником. Саме в цей період хлопчик знайомиться з творами відомого філософа Григорія Сковороди.

Ще в дитинстві Шевченко став сиротою, і був вимушений працювати на дяка. Так Тарас Шевченко потрапив до дяка Богорського , який безсердечно знущався над хлопчиком. Тарас успішно втік від дяка та знайшов у іншому селі учителя-маляра. Вчитель пояснив підлітку основи малювання, та завдяки неабиякому таланту в нього виходили неймовірні картини.

1828 рік – Тарас Шевченко стає козачком (так називали слуг)в панському дворі села Вільшана. Саме сюди він прийшов навчатися мистецтву та навіть почав копіювати картини суздальських майстрів.

1828-1831 роки – Шевченко проводить час зі своїм паном Павлом Енгельгардтом у Вільні, де пише професійні картини.

1831 рік – Тарас Григорович та його пан переїжджають до Петербурга, де Шевченка віддають на 4-річне навчання до відомого художника Василя Ширяєва. Одним із найулюбленіших місць у Петербурзі став Літній сад, де молодий мистецтвознавець малював пейзажі та навіть почав писати свої перші вірші. В цей період Тарас намалював портрет свого пана, який і зараз зберігається в київському Національному музеї Тараса Шевченка).

1836 рік – цього літа трапилися дуже важливі для молодого художника події. Він зустрів свого земляка Івана Сошенка. В свою чергу відомий художник познайомив Шевченка з Василем Григоровичем, Євгеном Гребінкою та Олексієм Венеціановим. Але найвпливовішим для молодого Тараса виявилося знайомство з відомим російським поетом Василем Жуковським. Незабаром Шевченко відвідав Ермітаж, що справило на нього величезне враження.

1838 рік – один із найщасливіших років для Тараса Шевченка. Письменник Василь Жуковський та художник Карл Брюллов викупили з кріпацтва поета-початківця. Для цього їм довелося продати портрет Василя Жуковського на аукціоні царської родини. В той самий рік Шевченко стає студентом Петербурзької академії мистецтв та улюбленим учнем самого Брюллова.

1840 рік – у світ виходить перша та найвідоміша збірка віршів «Кобзар», яка складалася з 8 поем. Окремо Шевченко опублікував поеми «Гайдамаки» та «Гамалія».

1842 рік – Тарас Шевченко намалював картину «Катерина» за сюжетом однойменної поеми.

1843 рік – відбулася перша подорож Шевченка на Україну, де він познайомився з великою кількістю відомих людей. Після пережитого на своїй Батьківщині Тарас Григорович написав вірш «Розрита могила», в якому розказує про поневолення народу українського.

1844 рік – Тарас Шевченко повертається до Росії та пише поему суто політичного характеру «Сон». Російська самодержавна система відреагувала на поему жорсткою критикою.

1845 рік – Академія мистецтв видає Шевченкові звання некласного художника, а також право на проїзд до України та проживання там.

1846 рік – Тарас Шевченко прибув до Києва, де через місяць став членом секретного Кирило-Мефодіївського братства, організованого Миколою Костомаровим.

1847 рік – арешт Шевченка разом із іншими членам Кирило-Мефодіївського братства, ув’язнення в петербурзькому казематі та заслання в Оренбург як солдата. В Оренбурзі Тарасові заборонили писати та малювати, але він постійно порушував заборону та писав у «захалявних книжечках».

1848 рік – включення поета до Аральської експедиції в ролі штатного художника.

1850 рік – другий арешт Шевченка, в результаті якого він потрапив у заслання до Новопетровського берегового форту.

1857 рік – звільнення Тараса Григоровича із форту. Проте йому було заборонено приїжджати до Москви та Петербургу.

1858 рік – Шевченко повертається до Петербургу, де селиться в Академії мистецтв.

1859 рік – Тарас Григорович прибув на Україну, де незабаром його заарештували та змусили повернутися до Петербурга. До самої смерті великий поет перебував під безперервним наглядом таємної поліції. В цей час його твори перекладаються на різні мови та стають популярними в багатьох європейських країнах. Сам поет займається гравюрою та бере участь у підготовці журналу «Основа».

10 березня 1861 року – смерть кобзаря. Спочатку його поховали в Петербурзі, але згодом перевезли його тіло до України згідно з одним із його найвідоміших віршів «Заповіт».

Творчість Тараса Шевченка

1. Ранній період творчості: балади «Причинна», «Тополя», «Утоплена», «Кобзар».

2. Період визвольної війни українського народу: «Тарасова ніч», «Іван Підкова», «Гайдамаки», «Гамалія».

3. Межа першого та другого періодів творчості: драма «Назар Стодоля».

4. Період «Трьох літ» (1843-1845): «Розрита могила», «Чигирине, Чигирине», «Сон», «Великий льох», «Кавказ», «І мертвим, і живим…», «Холодний Яр», «Давидові псалми», «Заповіт», «Іван Гус».

5. Період заслання: «Мені однаково», «В неволі тяжко», «Чи ми ще зійдемося знову», «Думи мої, думи мої», «Полякам», «У Бога за дверима лежала сокира», «Царі», «Княжна», «Іржавець», «Чернець», «Москалева криниця», «Титарівна».

6. Автобіографічні твори: «Мені тринадцятий минало», «А. О. Козачковському», «І виріс я на чужині», «Хіба самому написать», «І золотої й дорогої», «Лічу в неволі дні і ночі».

7. Твори в останні роки життя: «Неофіти», «Юродивий», «Доля», «Муза», «Слава», «Марія», «Чи не покинуть нам, небого».

Перегляньте паспорт поеми "Катерина"

ПАСПОРТ ТВОРУ

Рід літератури «Катерина»: ліро-епос.

Жанр «Катерина»: ліро-епічна соціально-побутова поема з елементами романтичної поетики

Тема «Катерина»: зображення трагедії жінки-покритки і дитини-безбатченка в умовах тогочас­ного суспільства.

Ідея «Катерина»: висловлення глибокого співчуття до жінки-покритки; засудження жорстокості, підступності, бездушності, розбещеності панів. 

Герої «Катерина»: Катерина, її батьки, син Івась, москаль.

Композиція «Катерина»: композиційно поема складається з 5-ти розділів та епілогу.

Сюжетні колізії так чи інакше пов’язані з героїнею поеми — Катериною. Експозиція: пролог-звернення поета до дівчат із застереженням не кохатися із москалями; кохання і розлучення Катерини з офіцером.

Зав’язка: Катерина залишає рідну домівку за наказом батьків.

Кульмінація: зустріч героїні з москалем; її самогубство.

Розв ’язка: епілог — життєва доля Івася-байстряти, його випадкова зустріч з «батьком». 

Новим для української поезії елементом композиційної техніки є в Т. Шевченка ліричні відступи, діалогічні вставки, у яких поет раз у раз звертається безпосередньо до свого уявного читача. Таких ліричних відступів у поемі кілька: «Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями»; «Катерино, серце моє», «Отаке-то на сім світі роблять людям люди», «Бач, на що здалися карі оченя­та», «Отаке-то лихо, бачите, дівчата», «Сирота-собака має свою долю». Ліри­чні відступи затримують розвиток сюжету, зосереджують увагу на найбільш напружених трагічних моментах, змушують читача глибше, безпосередніше переживати трагедію героїв.

Важливими у композиції є також описи (пейзажі).

Проблематика «Катерина»:

моральних законів тогочасного суспільства, їхнього недотримання;

честі, відповідальності за свої вчинки; любові та страждання;

батьків і дітей; краху ілюзій.

Примітки: Поему «Катерина» Т. Шевченко присвятив В. Жуковському на пам’ять 22 квітня 1838 року, дня викупу поета з кріпацтва.

Виконайте тестові завдання