____
Тема. Творчість
як єдина втіха на засланні в поезії «Думи мої,
думи мої…» (1847).
Пропоную вашій увазі літературну п’ятихвилинку. цікава інформація про Т.Г.Шевченка: його зовнішність,
вдача, талант, слава, ставлення до грошей тощо, яку ми не знайдемо у наших
підручниках.
ЗОВНІШНІСТЬ
У молодості
Шевченко вдягався дуже модно. Про зачіску не вельми дбав. Голив вуса, але
залишав негусті бакенбарди. Був середнього
зросту, але міцної тілесної будови. Широкі плечі, широка
талія й легка сутулість надавали його поставі того особливого характеру , що
росіяни називають "угловатостью"; у руках його не було гнучкості,
граційності. На смаглявому обличчі – ледь помітні сліди віспи. Русявий. На
перший погляд, обличчя його видавалося звичайним, але кожного, хто хоч трохи
приглядався до нього, чарували невеликі, але виразні сірі очі, що світилися
надзвичайним розумом і дивною добротою.
ВДАЧА
Ось як згадують про Шевченка сучасники: "Своєю простотою, сердечністю,
однією своєю появою мимоволі прив’язував до себе всіх: від малого до
великого…", "Його трохи незграбні, але зовсім не вульгарні манери,
проста мова, добра, розумна усмішка, все якось притягувало до нього й залишало
враження старого знайомства, старої приязні, при якій всі церемонії робилися
зайвими", "Він був надзвичайно ласкавий, м’який і наївно довірливий
до людей, в усіх він знаходив щось добре й захоплювався часто людьми, що не
були його варті. Сам
же він впливав на інших якось чарівливо, всі любили його, навіть слуги".
ТАЛАНТ Свої поезії
Шевченко писав з надзвичайною легкістю – наче жартома: міг не тільки слухати
при цьому розмови присутніх, а й сам брати в них участь.
Літературна
Спадщина Т. Г. Шевченка: 240 поезій з них — понад 20 поем, драма «Назар Стодоля», 20
повістей (до нас дійшли 9); щоденники; автобіографії, фрагменти двох
незакінчених драм.
Оригінали
більшості творів Шевченка зберігаються в Інституті літератури НАН України.
Твори
Шевченка перекладені приблизно 100 мовами світу.
Шевченко був академіком гравюри Петербурзької
академії мистецтв і
залишав по собі багату спадщину: 210
акварелей, передусім пейзажів; 150 портретів, з яких 43 — автопортрети; 27
офортів, з яких 6 — серії «Живописна Україна»; понад 230 олівцевих рисунків
ландшафтів України; ескізи, етюди, начерки — на 360 сторінках рукописів та
альбомів.
До того ж, не все збереглося.
Шевченко був
віртуозом інтимного співу. Мав добрий слух, невеликий але гарний голос. Знав
безліч українських пісень. Часто співав соло, а свою улюблену
"Зіроньку" виконував так, що загіпнотизовував слухачів. Окрім того,
був талановитим оповідачем і прекрасним декламатором. Запальний театрал і приятель
найвидатніших акторів – свого часу, під час солдатчини він проявив блискучі
акторські здібності.
СЛАВА В Україні Шевченко
мав таку велику популярність, що поміщики навперейми запрошували його в гості,
а коли поет входив до зали, то всі присутні стовплювалися при вході, і навіть
чванькуваті пані, що інакше не розмовляли, як по – французьки, очікували його
появу з великою цікавістю. Він був предметом загальної уваги і захоплення.
Повертаючись пароплавом із
заслання, недавній рядовий Шевченко мешкав у каюті самого капітана і був
постійним гостем подорожуючих мільйонерів. Уся петербурзька еліта:
найславетніші вчені, письменники, політичні діячі, митці, артисти, композитори,
колишні політичні вигнанці і в’язні, модні красуні, аристократи й студенти,
урядовці усі вони строкатим і галасливим натовпом після заслання оточили
Шевченка, не даючи йому ні відпочити , ні зайнятися своїми справами. Його мало не
носили на руках.
Про його популярність свідчить і те, що
автопортрет Шевченка купила дядина царя Олександра ІІ, велика княгиня Олена
Павлівна.
ГРОШІ
Гроші в Шевченка не
трималися. Маючи великі суми, витрачав їх, сам добре не знаючи, як і куди. Не
вмів бути ні ощадливим, ні розпоряджатися грішми. Часто необережно позичав і
ставав жертвою ошуканців. Заходячи до міста, завжди брав гроші для жебраків.
Якось не замислюючись, всунув у руку старцеві золотого імперіала. Переляканий
небувалою щедрістю, той відмовився від такої суми.
У Kиєві служниця,
перучи Шевченкові хустки, знайшла позав’язувані у вузликах гроші. Поет ніяк не
міг пригадати, коли і за яких обставин туди їх заховав. У неділю за ці
"дурні якісь гроші" він справив банкет для дітвори з цілої околиці.
Доповнення
ОСТАННІ
ДНІ ПОЕТА
Про своє фізичне здоров’я Шевченко дбав мало.
А воно було дуже надірваним ще в часи заслання. Окрім того, був рідкісним
працелюбом. Уже наприкінці вересня 1860 року стало помітно, що поет вельми
хворий. Однак він про це нікому не говорив і весь віддавався праці. Лише
23 листопада поскаржився лікарю на біль у грудях. Той порадив не виходити на
двір. Домашній карантин Шевченко витримав до Різдва. Казав: "Щоб і на
Різдво не виходити? А кутя? А узвар? Ні, не всиджу: колядувати хоч рачки полізу
до куми! Це колядування цілком надломило його організм.
Діагноз лікарів був невтішний: водяна хвороба. Останні дні Шевченко
провів у великих муках. Проте жоден стогін не вирвався з його грудей. Шевченко
лише стискав зуби, виривав ними вуса, давлячи в собі болі, що його мучили.
У неділю 10 березня о п’ятій ранку, зійшовши по сходах до майстерні, він
охнув і впав. Так перестало битися серце Тараса Шевченка.
Кріпак із кріпаків, геній із геніїв – це він дочасно віддав своє життя,
аби неправда і сваволя, кривда і глум над чесною людиною ніколи не приходила на
нашу землю.
Ідейно-художній
аналіз твору Т. Шевченка «Думи мої, думи мої...»
Виразне читання поезії або прослуховування у запису.
Ви мої єдині,
Не кидайте хоч ви мене
При лихій годині.
Прилітайте, сизокрилі
Мої голуб’ята,
Із-за Дніпра широкого
У степ погуляти
З киргизами убогими.
Вони вже убогі,
Уже голі… Та на волі
Ще моляться богу.
Прилітайте ж, мої любі,
Тихими речами
Привітаю вас, як діток
Історія написання
твору.
Вірш «Думи мої,
думи мої» був написаний Тарасом Шевченком у 1838 році в Петербурзі.
У Т.Шевченка є ще
один вірш «Думи мої, думи мої» , написаний на засланні в Орській фортеці 1847
року. Після арешту Т. Шевченка за участь в Кирило-Мефодіївському товаристві,
ув'язнено в казематах Третього відділу. Незабаром було виголошено вирок —
призначити солдатом в Оренбурзький окремий корпус.
З 1847 року стає
рядовим в Орській фортеці, продовжує писати у «захалявні книжечки»
(1847-1850). Солдатчина для поета була гірше від тюрми, був ненависним сам дух
солдафонства, що лягав на живу душу. Тому Шевченко писав, ховаючись від усього
світу в степ, за вали, на берег моря.
До теми дум Тарас
Григорович звертався не одноразово, а поезія «Думи мої, думи мої...» була
написана у 1847 році під час його перебування в Орській кріпості. У цій поезії
автор вболіває за важку долю, злиденне життя кріпаків, їхнє безправне
становище, пригніченість України.
Тема: звернення Т. Шевченка до своїх дум із сподіванням і вірою
у вільне життя співвітчизників.
Ідея: тільки впевненість
у щасливе життя, наполегливість допоможе змінити соціальний устрій; засудження
слабкості, поневірянь, байдужості, що роблять людину рабом.
Основна думка: думка про нещасливу долю свого народу не залишає поета протягом усього
часу перебування на солдатчині.
Жанр: громадянська лірика.
Опрацювання змісту
поезії. Поміркуйте над
питаннями:
1)
Чому Т. Шевченко
перебував в Орській кріпості?
2)
Що змусило письменника написати поезію «Думи
мої, думи мої...»?
3)
Через що поет звертається до своїх думок? Що хвилює Т.
Шевченка?
Про яку «лиху годину» згадує автор твору?
4)
Який настрій у поета можна дослідити впродовж
цієї поезії? Про що це
свідчить?
Художні
особливості твору.
Звертання: «думи мої», «мої
голуб'ята», «мої любі».
Епітети: «думи мої єдині», «лиха
година», «тихими речами».
Порівняння:
«привітаю, як діток », «квіти,
мої діти»
Як ви розумієте вираз «бути вільним»?
Складіть
інформаційне ґроно: «Що означає воля для Т. Шевченка?»
Прослуховування
пісні «Думи мої, думи мої»
Завдання!!!
Вивчити напам'ять поезію Т. Шевченка «Думи мої, думи мої»
Немає коментарів:
Дописати коментар