10.02.2022

 Перші поетичні твори баладного та елегійного жанрів(«Причинна», «Думи мої…»)

1. Приєднайтеся до онлайн зустрічі (покликання в групі).

2. Опрацювати довідковий матеріал (для тих, хто не приєднався до зустрічі).

Життя в Петербурзі сприяло розвитку таланту Т. Шевченка, причому не тільки малярського, а й літературного. Перші спроби Шевченка, які належали в основному до баладного й елегійного жанрів, високо оцінив Є. Гребінка.

Ранній, романтичний період поетичної творчості характеризується тематичним розмаїттям. Шевченко розглянув такі теми:

1. Місія митця — бути народним сумлінням; важливість ролі мистецтва в громадському житті, у збереженні історичної національної пам’яті. Зображення поета як постаті виняткової, невід’ємної від народу («Думи мої, думи мої…», «На вічну пам’ять Котляревському», «До Основ’яненка»).

2. Уславлення козацького минулого України, героя-борця за волю Вітчизни, народного ватажка-месника. Відтворення героїки визвольних змагань українського народу; хвала волелюбності й завзяттю. Відображення духовної сутності історії («Іван Підкова», «Тарасова ніч», «Гайдамаки»).

3. Елегійні роздуми про трагічну самотність знедолених (сироти, покинутої дівчини, козака на чужині). Неприкаяність особистості, що прагне знайти долю, щастя. Зв’язок із мотивами й символами народної пісні, балади («Причинна», «Тополя», «Тяжко-важко в світі жити…», «Нащо мені чорні брови…»).

4. Тема зневаженої жінки-покритки («Катерина»).

5. Аналіз соціальної дійсності: несправедливість людських взаємин і порядків, антигуманність законів суспільства («Катерина», «Гайдамаки»).

3. Законспектувати визначення з теорії літератури

Елегія — один із жанрів лірики медитативного (філософського), меланхолічного, почасти журливого змісту (наприклад, «Думи мої...» Т. Шевченка).

Лірика — 1. Один із трьох родів художньої літератури, у якому навколишня дійсність зображується шляхом передачі почуттів, настроїв, переживань, емоцій ліричного героя чи автора. 2. Певний віршований твір або сукупність творів.

Ліро-епічний твір — це літературний твір, у якому гармонійно поєднуються зображувально-виражальні засоби, притаманні ліриці та епосу, внаслідок чого з’являються якісно нові твори (балада, співомовка, поема, роман у віршах).

4. Опрацювання твору Т. Шевченка «Причинна»

 

- Прочитати або прослухати текст 

- Скласти паспорт до твору (за потреби звертайтеся в групу)

Тема:

Ідея:

Жанр:

Композиція:

Художні особливості:

5. Опрацювання твору "Думи мої..."

Прочитайте історію написання поезії.

«Думи мої, думи мої...» стали заспівом у творчості Т. Шевченка, відкрили перше видання «Кобзаря» 1840 р. У ньому було лише 8 творів. Свої поетичні твори Шевченко називав по-народному «думами», присвячуючи їх рідному краю. Ці думи невеселі, проте щирі і правдиві, вони «стали на папері сумними рядами», бо їх породило лихо. Поет плекав свої твори, ніби дітей, як квіти, і тепер віддає на суд читачів. Надалі Т. Шевченко хотів перевидати «Кобзар», об’єднати його з поемою «Гайдамаки». Проте книжку було дозволено друкувати під попередньою назвою «Кобзар». Вона побачила світ 23 січня 1860 р. у друкарні П. Куліша. При цьому цензура так обчистила твори поета, що в тексті збірки він «ледве пізнав своїх діточок». І все ж таки Т. Шевченко радів, що «діточки» нарешті пішли в Україну. Після багаторічного мовчання поет заговорив зі своїм народом, заспівав віщим голосом у другому виданні «Кобзаря».

Чи погоджуєтеся ви з тим, що (висновки обгрунтувати, запис надіслати до групи):

Тема: звернення Т. Шевченка до своїх дум зі сподіванням і вірою у вільне життя співвітчизників.

· Поет говорить, що думи є єдиною розрадою для нього на чужині.

· Т. Шевченко кличе думи, щоб прилетіли до нього із-за Дніпра.

· Поет розуміє, що через самотність не має з ким розділити власні болі і страждання.

Ідея: тільки віра у щасливе майбутнє, наполегливість, упевненість допоможе змінити життя народу і людини зокрема; засудження слабкості, поневірянь, байдужості, що роблять людину рабом.

Завдання: ознайомитися із текстом творів «Іван Підкова», «Тарасова ніч», «Гайдамаки», «До Основ’яненка».