Контрольний твір на
тему: «Чи завжди гроші породжують бездуховність?»(за трагікомедією Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч» і сучасним
життям)
1. Заповніть кросворд
2. Опрацюйте довідковий матеріал
Поява грошей породжує у суспільстві ряд
негативних явищ: заздрість, жагу до збагачення, накопичення капіталу незаконним
шляхом, згасання моральних якостей людини. У літературі починають з’являтись
твори, які мають на меті застерегти читачів від пагубного впливу грошей.
Карпенко-Карий починає працювати над трагікомедією «Сто тисяч», первісна
назва якої «Гроші». Він ставить собі за мету висміяти негативні явища, які
побутували у 80-90-х роках XІX століття.
Прагнення збагатитися будь-яким способом призводило до знецінення
духовних цінностей. На другий план відходили такі поняття як добро, любов до
ближнього, взаємодопомога, справедливість. Людство потопало у брехні, здирстві,
підступництві заради збагачення. Для деяких сільських багатіїв накопичення
капіталу ставало метою життя. В цей час письменники створюють таких героїв як
Герасим Никодимович Калитка, наділяючи їх негативними рисами .
Стаття 199.
Частина І. «Виготовлення, зберігання, придбання,
перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підробних
грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї, - караються
позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Частина ІІ. Ті самі
дії вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб чи у великому
розмірі, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
Частина ІІІ. Дії,
передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені організованою
групою чи в особливо великому розмірі, - караються позбавленням волі на строк
від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна».
Про
Калитку
Сина Романа він хоче оженити на дочці
великого землевласника Пузиря, сподіваючись отримати значний посаг: «Не треба
мені ні доброго хліба, ні доброго борщу, бо чим краще спече, а смачніше зваре,
тим більше робітники з'їдять... Мені треба невістку з приданим, з грішми...» В
першу чергу, його цікавить скільки Пузир дасть приданого за дочкою грішми.
Таким чином, на вівтар своєї жадоби Калитка готовий покласти не лише свої сили
й життя, але й майбутнє власного сина.
Отож, заради наживи
Герасим готовий
пожертвувати щастям свого сина, позбавивши
його права самому обирати супутницю життя.
Думки інших, почуття, роздуми він
перетворює на гроші: «Ох Бонавентура Бовтурович, все то добре, що ви кажете,
тілько речі ваші – не гроші, за них земельки не купиш, а тут грошей, грошей,
грошей треба. Ось під боком лежить земелька, а я слину ковтаю. Та яка земелька?
Неперепахана, ставок рибний, і з моєю – межа з межею!»
Інша репліка з діалогу з Бонавентурою:
«Ви ударяйте на гроші – гроші всьому
голова». Ці слова вказують на пріоритети головного героя, який найбільшою
святинею вважає гроші.
Його скнарність переходить усі межі.
Він спекулює навіть релігійними поняттями і принципами. У робітника він забирає
половину хлібини, мовляв, «гріх у неділю снідать». Коли жінка збирається їхати
до церкви, не дає їй коней, каже, що «худобу ганять в празник гріх». 1
авторитетно додає: «Блажен чоловік, іже скотину милує». Його справжня
«філософія» шита білими нитками: «Скотина гроші коштує».
Калитка сердиться на Копача за те, що
той багато їв під час обіду Він ніколи не п'є за власні гроші, бо «від своєї
горілки у грудях пухне».
Жадоба до грошей призводить до
духовної деградації людини. Саме гроші стають для нього найвищим авторитетом,
а, так би мовити, людське ставлення до людини, натомість, повністю
знецінюється: «робітники й собаки надворі повинні буть»; «обіцянка-цяцянка, а
дурневі — радість»; «кругом, кругом моє»; «бери і в свого, і в чужого»; «лупи
та дай»; «гроші всьому голова»; «Ой, Пузирі! Глядіть, щоб ви не полопались, а
замість вас Калитку розіпре грошвою ...»
Апогей такої філософії змальовується у
останній, 12-й яві четвертої дії. Коли, одурений на спробі купити сто тисяч
фальшивих грошей, Калитка втрачає надію придбати землю сусіда Смоквинова, — він
намагається накласти на себе руки. Якщо Копач, за характеристикою самого
Калитки, «хоч голий, та веселий», то Герасим Калитка на втрату грошей реагує
так: «Краще смерть, ніж така потеря».
У комедії
Карпенка-Карого «Сто тисяч» зображено силу, яка перетворює людину на ненажеру,
яка викорінює з душі людської те добре і святе, що заложив туди сам Бог. І сила
ця — гроші).
Дана
проблема дуже гостро постає і у наш час. Наше суспільство вбачає щастя у
грошах. Але чи це насправді так? На сьогоднішній день за гроші можна купити те,
що раніше не продавалось: освіта, людяність, положення у суспільстві,
материнство. Все частіше ми стаємо свідками продажу внутрішніх органів, рідних
дітей. Людство деградує з небаченою швидкістю
і це жахливо.
Момент істини
То чи завжди погано мати багато грошей?
Проблема влади грошей — наскрізна і «вічна»
проблема у світовому мистецтві. Психологічний тип людини, одержимої жадобою до
збагачення давно відомий у літературі —Плюшкін у М. Гоголя, Гобсек — в О. де
Бальзака, Гарпагон — у Мольера. Та якщо названі письменники лише роблять
припущення про те, що призвело їхніх героїв до певного психологічного стану,
абсурдності дій, то І. Карпенко-Карий розкриває проблему детально.
Немає коментарів:
Дописати коментар