Кучерява Анна |
Вивчення
етнографічного матеріалу в художніх, публіцистичних та краєзнавчих творах
класиків української літератури, в яких описано активне побутування народної
демонології в суспільній свідомості українців має наукове, суспільне й виховне
значення, сприяє всебічному розширенню світогляду, духовному збагаченню й
культурному відродженню нації. Використання образів народної демонології стало
традиційним для української літератури.
Слов’янська демонологія багата на
різноманітних істот, яких поважали, задобрювали, боялися люди. Деякі з них вже
частково або й зовсім забулися. Та цього не можна сказати про відьму, адже в її
існування і досі вірять. Образ цей постійно набуває нових рис – їх домальовує
народна фантазія. Та ще цікавіше демонологічну істоту описують у своїх творах
літератори. Адже вони можуть не тільки використовувати описані риси та
можливості відьми, а й вигадувати нові, по-своєму пояснюючи її образ. Тому
дійсно актуальним є вивчення побутування цієї істоти в українській літературі.
Мета
дослідження полягає у тому, щоб на основі комплексного аналізу дослідити особливості
художнього зображення демонологічних істот в повісті «Конотопська відьма»
Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка.
Для
досягнення мети потрібно було виконати такі основні завдання:
-
зробити короткий
огляд праць українських етнографів з досліджуваної теми;
-
простежити
відповідність етнографічним дослідженням демонологічних персонажів у творчості Г.
Ф. Квітки-Основ’яненка;
-
вивчити особливості
образу відьми як напівдемонологічної істоти, проаналізувати його художнє
втілення в повісті «Конотопська відьма».
Об’єкт
дослідження – образ відьми як напівдемонологічної істоти в етнографічних розвідках
та в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка.
Предмет
дослідження – творчість Г. Ф. Квітки-Основ’яненка як яскравий зразок художнього
осмислення народної демонології українців.
Немає коментарів:
Дописати коментар