Іван
Котляревський. Творчість письменника – новий етап у розвитку національного
самоусвідомлення. Драматург і театральний діяч. «Енеїда». Історія появи твору
ТЛ: травестія, пародія, бурлеск, алюзія.
1. Вітання в групі Телеграм "9 клас Дистанційне навчання"
2. Перегляньте відео про постать Івана Петровича Котляревського від "Останнього Гетьмана"
3. Опрацюйте теоретичну інформацію про "Енеїду".
"Енеїда" —
перша пам'ятка українського письменства, укладена розмовною українською мовою;
перший твір нової української літератури.
Над
"Енеїдою" Котляревський працював близько 30 років (з перервами). Три
перші частини вийшли з друку в 1798 р.,. четверта — у 1809 р., п'ята — у 1822
р.; повністю твір завершено в 1825-1826 рр., а видано в 1842 р. після смерті
письменника.
І. Котляревський перелицьовує на український лад сюжет твору давньоримського класика Вергілія. В античному творі йшлося про мандри троянців, що прибувають з волі богів до латинських земель (пізніше — Римська держава). У поемі І. Котляревського розгортаються такі ж події, збережені імена героїв, але український автор закладає новий національний зміст: під виглядом троянців постають українські козаки, богів Олімпу — українське панство; усі реалії твору відбивають життя українського суспільства XVIII ст. після зруйнування української "Трої" — Запорозької Січі.
У творі наявний національний колорит (відображення побуту українців в обрядах, звичаях, повір'ях, стравах, одязі, розвагах). Тому "Енеїду" називають енциклопедією українського життя XVIII століття. Крім національного, у поемі наявний історичний колорит — змалювання минулого і сучасного України.
Долаючи рамки запозиченого сюжету, переборюючи традиції травестійного, бурлескного жанру і штучної книжної мови, її "високий" стиль, І. Котляревський силою таланту й знанням життя народу та фольклору створив оригінальний реалістичний твір — і в цьому найбільше, епохальне, неперехідне значення поеми — праматері нової української літератури.
І. Котляревський перелицьовує на український лад сюжет твору давньоримського класика Вергілія. В античному творі йшлося про мандри троянців, що прибувають з волі богів до латинських земель (пізніше — Римська держава). У поемі І. Котляревського розгортаються такі ж події, збережені імена героїв, але український автор закладає новий національний зміст: під виглядом троянців постають українські козаки, богів Олімпу — українське панство; усі реалії твору відбивають життя українського суспільства XVIII ст. після зруйнування української "Трої" — Запорозької Січі.
У творі наявний національний колорит (відображення побуту українців в обрядах, звичаях, повір'ях, стравах, одязі, розвагах). Тому "Енеїду" називають енциклопедією українського життя XVIII століття. Крім національного, у поемі наявний історичний колорит — змалювання минулого і сучасного України.
Долаючи рамки запозиченого сюжету, переборюючи традиції травестійного, бурлескного жанру і штучної книжної мови, її "високий" стиль, І. Котляревський силою таланту й знанням життя народу та фольклору створив оригінальний реалістичний твір — і в цьому найбільше, епохальне, неперехідне значення поеми — праматері нової української літератури.
травестія, пародія, бурлеск, алюзія.
5. Ознайомитися із текстом "Енеїди" (підручник ст. 80 - 89).
Пропоную послухати аудіокнигу.
6. Поділіться в групі враженнями про поему.
Немає коментарів:
Дописати коментар