Блог Розумець Олени Степанівни - вчителя української мови та літератури комунального закладу "Червоненська гімназія" Гайворонської міської ради Кіровоградської області з дошкільним підрозділом
Дистанційне навчання
Вітаю на блозі
пʼятниця, 26 листопада 2021 р.
26.11.2021
четвер, 25 листопада 2021 р.
25.11.2021
Тема уроку. Провідні проблеми і мотиви твору. Характеристика героїв поеми, образ Енея
1. Дворічне перебування у Дідони.
2. Троянці на сицилійській землі.
3. Еней з троянцями тікають з Трої.
4.Меркурій нагадує Енеєві про його призначення збудувати нове місто, заснувати державу.
5. Смерть Дідони.
6. Турн оголошує війну Латину та Енею.
7. Еней на Кумській землі зустрічається з Сівіллою.
8. Зустріч з батьком у пеклі.
9. Поєдинок Турна і Енея.
10. Низ і Евріал знищують рутульців, але й самі гинуть.
11. Перемога Енея.
3. Працюємо з презентацією. Виписати характерні риси Енея, троянців.
- соціальна нерівність;
- захист рідної землі від ворога;
- героїчне минуле і громадянський обов ̓ язок патріота;
- сім ̓ я , кохання , виховання підростаючого покоління , вірність , дружба…
середа, 24 листопада 2021 р.
25.11.2021
Тема уроку. Прикладка як різновид означення
вівторок, 23 листопада 2021 р.
24.11.2021
Тема уроку. Складнопідрядне речення, його будова й засоби зв’язку в ньому. Підрядні сполучники й сполучні слова в складнопідрядних реченнях. Основні види складнопідрядних речень
1. Крізь замерзлі шибки на долівку, на лаву й на тапчан цідиться ранкове жовте
світло, а лід від нього на склі – блакитнуватий.
2. Зелене листя калини в’яне, засихає, а ягоди починають горіти ще яскравіше,
наче кров калини достигає, набираючи буйної снаги.
3. Квітуче, рожеве обличчя з красивими правильними рисами, добродушна усмішка
й густий голос – усе це говорило про незвичайне здоров’я чоловіка.
4. Тільки серце моє крила туга німа, не втішала квітуча природа.
5. Стара розповіла, що в їхньому селі люблять співати народні пісні.
5. Виконайте вправу 2 на ст. 63 за умовою. Пам’ятайте, частини складнопідрядного речення позначаються дужками: головна - квадратними, підрядна круглими, від головної до підрядної ставиться запитання.
Схема: [ – = ], (що = ).
6. Творче моделювання. До поданих головних частин додати підрядні
понеділок, 22 листопада 2021 р.
23.11.2021
Тема уроку. Розділові знаки між частинами складносурядного речення
4. Перепишіть речення, підкресліть граматичні основи, розставте розділові знаки, накресліть схеми та визначте смислові відношення між частинами складносурядного речення.
22.11.2021
Тема уроку. Роль митця в суспільстві, ідея вільної творчості в поемі Лесі Українки “Давня казка”
Характеристика |
Цитата |
Талановитий, |
|
Привабливий, непоганий на вроду |
|
Проста, благородна,
|
|
Не мав таланту до співу |
|
Мав талант до поетичного слова |
|
Живучи самотньо, |
|
Пісні поета допомагали жити |
|
За своє служіння людям поет |
|
Дотепний, гострий на язик |
|
Допомагає закоханому Бертольдові, |
|
Невибагливий у матеріальному житті, |
|
Черпав творчу наснагу в природи |
|
Любив природу |
|
Не страшився незгод |
|
Мав багату творчу уяву |
|
Надає перевагу духовному багатству, |
|
Творчість та воля приносить |
|
Свободолюбний, правдивий |
|
Живе по-совісті, не приносить зла іншим |
|
Писав свої поетичні рядки для народу |
|
Його поетичне слово долало перешкоди. |
|
Був розумнішим від Бертольда |
|
Його талант визнають усі |
|
Гостинний господар |
|
Має неабиякий талант до написання |
|
Щедрий, допомагає іншим |
|
Співчутливий до чужого горя |
|
Надихає народ на боротьбу за |
|
Згуртовує навколо ідеї справедливості |
|
Безкорисливий, не чекає нагороди |
|
Вірний своєму покликанню, |
|
Усвідомлює справжнє призначення |
|
Самовідданий митець |
|
Безстрашний, |
|
Слово поета - грізна зброя проти гнобителів, яка стала |
|
Поет вірно служив своєму народові, |
|
Готовий до самопожертви |
|
Пісні поета надихнули простих людей |
|
Характеристика |
Цитата |
Високого соціального стану (лицар, граф) |
|
Злий, завдає біди іншим |
|
Непривітний |
|
Свавільний, погрожує іншим |
|
Прислуговується іншими, вважає себе найрозумнішим |
|
Чванливий нероба, не сприймає митців, зневажає
бідних |
|
Гордий та впертий |
|
Любить багатство, прагне до нього |
|
Закоханий, визнає красу почуття кохання |
|
Не має дару до поетичного слова, проте може
заспівати |
|
Невдячний, не дотримує обіцянки |
|
Уміє воювати, завойовує інші території |
|
Скористався з перемоги воїнів, награбував на війні та розбагатів |
|
Живе у великій розкоші, керується вигодою та власними інтересами |
|
Багатство змінило Бертольда, негативно вплинуло на його ставлення до народу, граф обкладає бідний народ непомірними поборами, доводить його до відчаю. |
|
Легке збагачення привело до непомірного витрачання грошей, любові до безцільних розваг |
|
Війна негативно вплинула на його ставлення до народу, зросло прагнення до збагачення за рахунок інших, пригноблення простого народу та байдужість до чужого страждання. |
|
Полює за непокірними, інакомислячими |
|
Підступний, забуває добро |
|
Приносить горе іншим |
|
Нестриманий, гнівний, імпульсивний |
|
Жорстоко розправляється з непокірними |
|
неділя, 21 листопада 2021 р.
22.11.2021
Тема уроку. Означення, додаток і обставина як другорядні члени речення (повторення)
3. Обговорення прослуханого в групі. Відповідь на запитання учнів.
Успіху!!!
23.11.2021
Іван
Котляревський. Творчість письменника – новий етап у розвитку національного
самоусвідомлення. Драматург і театральний діяч. «Енеїда». Історія появи твору
ТЛ: травестія, пародія, бурлеск, алюзія.
І. Котляревський перелицьовує на український лад сюжет твору давньоримського класика Вергілія. В античному творі йшлося про мандри троянців, що прибувають з волі богів до латинських земель (пізніше — Римська держава). У поемі І. Котляревського розгортаються такі ж події, збережені імена героїв, але український автор закладає новий національний зміст: під виглядом троянців постають українські козаки, богів Олімпу — українське панство; усі реалії твору відбивають життя українського суспільства XVIII ст. після зруйнування української "Трої" — Запорозької Січі.
У творі наявний національний колорит (відображення побуту українців в обрядах, звичаях, повір'ях, стравах, одязі, розвагах). Тому "Енеїду" називають енциклопедією українського життя XVIII століття. Крім національного, у поемі наявний історичний колорит — змалювання минулого і сучасного України.
Долаючи рамки запозиченого сюжету, переборюючи традиції травестійного, бурлескного жанру і штучної книжної мови, її "високий" стиль, І. Котляревський силою таланту й знанням життя народу та фольклору створив оригінальний реалістичний твір — і в цьому найбільше, епохальне, неперехідне значення поеми — праматері нової української літератури.
травестія, пародія, бурлеск, алюзія.
вівторок, 9 листопада 2021 р.
До Дня української мови та писемн6ості
Це
свято було встановлене указом президента України в 1997 році і відзначається
щороку на честь українського літописця Нестора – послідовника творців
слов'янської писемності Кирила і Мефодія.
Дослідники вважають, що саме з Нестора Літописця і починається писемна українська мова. Преподобний Нестор Літописець – киянин, у сімнадцять років прийшов у Києво-Печерську лавру послушником. Прийняв його сам засновник монастиря преподобний Феодосій. Молитвою та послухом юний подвижник невдовзі перевершив найвидатніших старців. Під час постригу в ченці Нестор був удостоєний сану ієродиякона. Книжкова справа стала змістом його життя.
Найвизначнішою працею Нестора
Літописця є "Повість минулих літ" – літописне зведення, складене в
Києві на початку XII століття. Це перша в Київській Русі пам'ятка, в якій
історія держави показана на широкому тлі світових подій. Преподобний Нестор
довів розповідь з літописних зведень кінця XI століття до 1113 року. Всі
наступні літописці лише переписували уривки з праць преподобного Нестора,
наслідуючи його. Але перевершити так і не змогли. "Повість минулих
літ" була і залишається найвидатнішою пам'яткою слов'янської культури.
Тому преподобного Нестора Літописця можна по праву вважати батьком не лише
вітчизняної історії, а й словесності.
Характеризуючи велику працю
Нестора Літописця, не можна обійти увагою і два його твори, які були написані
перед появою "Повісті минулих літ", – "Чтеніє о житії і
погубленії Бориса і Гліба", написане між 1081–1088 рр., та "Житіє
преподобного Феодосія, ігумена Печерського монастиря. Списане Нестором, мнихом
того же монастиря" (бл. 1091). Головною ідеєю Несторового житія святих
мучеників Бориса і Гліба є те, що вони прийняли мученицьку смерть заради
братолюбства, надали перевагу смерті, а це означає, що і сучасні йому князі, які
потонули в міжусобицях, повинні були дотримуватися християнського правила
братолюбства, яке є головною запорукою збереження єдності Русі. Що ж до іншого
житія – преподобного Феодосія, то дослідники зазначають, що як агіографічний
твір він викликає в наші дні почуття глибокого здивування і є "мистецтвом
автора, із яким він зшиває цей килим строкатих та уривчастих епізодів життя
Феодосія у зв'язаний і живий твір, у якому однаково дотримані внутрішні
хронологія і велика точність".
За науковими розвідками
лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще у VI–IX
століттях.
Одним з перших визначив
засадничі етапи в розвитку літературної мови України Юрій Шевельов. Він виділяв
періоди історії мови не з огляду на історію суспільних формацій. Його
хронологія заснована лише на фактах зовнішніх, характері писемних фіксацій, з
урахуванням наслідків суспільних подій та чинників, значущих в історії
українського народу:
– VI, VIІ – ХІ ст. –
протоукраїнська мова (до початку писемного періоду);
– середина ХІ – ХІV ст. –
староукраїнська мова;
– ХV – середина ХVІ ст. –
рання середньоукраїнська мова (від 1385 року, коли Литва і Польща стали однією
державою, до 1574 року, коли був надрукований у Львові Апостол Івана Федорова);
– середина ХVІ – половина
ХVІІІ ст. – середньоукраїнська мова (від Люблінської унії 1569 року – угода про
об'єднання Польщі і Великого князівства литовського в єдину державу – Річ
Посполиту);
– ХVІІІ ст. – пізня
середньоукраїнська мова (від Полтавської битви 1709 року до видання Енеїди Котляревського
1798 року);
– кінець ХVІІІ ст. – сучасна
українська мова.
Інтенсивне формування нової
української мови дослідники пов'язують із другою половиною XVIII – XIX
століттями. І в цьому процесі далеко не останнє місце належить письменству
преподобного Нестора Літописця (за Інтернет-ресурсами).
-
Актуальність і перспективність досвіду: • сприяє виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти; • несе позитивну мотивац...
-
Практичне заняття: синтаксичний аналіз простого ускладненого речення Д о ускладнених речень належать речення з однорідними членами, ...
-
Тема. Простий і складений присудок (іменний і дієслівний). Способи вираження Лінгвістичний диктант і взаємоперевірка 1.Підмет – голов...
-
Обговорення питання "Чи придатна рок-музика для передавання патріотичних настроїв, думок, закликів?" з ілюструванням виступів пр...